Крим стає неблагонадійним регіоном Росії. Кремль для півострова готує ярлики

За української влади в управлінні СБУ був лише один генерал. За російської – в структурі ФСБ на півострові передбачено аж три генеральські посади. Численність "жандармерії" зросла в рази.

Ця картина надовго залишилася в пам’яті. Московський поліцейський намагався пояснити кримчанам, що вони не мають права на мітинги без погоджень з владою. Події відбувалися після анексії півострова, коли ще діяли перехідні положення законів. Діалог був складний. Кримські міліціонери з посмішкою спостерігали за дискусією відрядженого до Криму москвича, який аж кипів від злості, бо натовп не хотів його навіть слухати. Більше того, поліцейському покивали під носом пальчиком:

«Хлопче, це тобі не Москва, це – Крим».

Не знаю, чи зрозумів московський вояжер глибокий підтекст гнівних слів. Але політтехнологи Кремля з перших днів анексії отримали тривожний сигнал. У Росії з’явився новий бунтівний регіон.

24 роки життя у вільній державі не минули безслідного для цілого покоління кримчан. Україна – не Росія, де можна батогом всіх загнати в одне стійло. Крим вихований в умовах демократії, численних мітингів та акцій протестів, завжди мав і  матиме свою думку. Останні події на півострові показали, що ця думка часто не збігається з офіційною. Тому «фейк від Дугіна» – кримчани не той народ, не гідні  своїх предків – став першим застереженням: російська імперська машина дуже прискіпливо спостерігає за всіма подіями на півострові.

Далі буде більше. Якщо Крим захоче і надалі мати свою особливу думку, то ризикує отримати тавро невдячного регіону.

За української влади в Криму в штаті регіонального СБУ був лише один генерал.  За російської влади в структурі ФСБ на півострові передбачено аж три генеральські посади. Це  може свідчити, що штати «жандармерії» виросли в рази. Вже не станемо говорити про посилення Чорноморського флоту спеціальними підрозділами для ведення інформаційно-психологічної війни, створення нових дивізій. Кримчанам немов демонструють, що Росія прийшла надовго.

Тривогу Кремля можна зрозуміти. Поряд з Північним Кавказом, Татарстаном, заселеним китайцями Далеким Сходом з’явився ще один неблагонадійний регіон. І його не задобриш фінансовими вливаннями, хоч на місто Сочі, де проживає 400 тисяч населення,  Росія потратила удвічі більше, ніж планує вкласти у весь півострів з майже двома мільйонами жителів. Не виникає жодних сумнівів, що при таких підходах Крим може перетворитися на бідного родича. 

Кремлівська ідеологічна машина завжди працювала на випередження. Підтвердження цьому – розповсюджений від імені ідеолога російської імперії Дугіна фейк, що «звільнені севастопольці стали гірким розчаруванням для Росії; вони схильні до смути, вони вічно протестують, хоч повинні розуміти, що неузгоджені з владою протести згубні для Росії».

Росіянам, які не сплять і думають про велич імперії,  важко зрозуміти кримчан, які насамперед дбають про свої інтереси: добробут, заробітки, багатолюдний сезон на узбережжі.

Автор фейку від Дугіна свідомо чи несвідомо передбачив наступні кроки Кремля. Якщо Крим і далі бунтуватиме, то отримає тавро невдячного регіону. Таке, як в СРСР мали країни Балтії та Західна Україна.

Проблема цих регіонів була в тому, що вони колись входили до складу демократичних держав Європи. І дух свободи та демократії на віки прищепили цілим  поколінням естонців, литовців, латвійців та українців.

Чому Західна Україна завжди була іншою? Бо вона колись входила до складу на той час найбільш демократичної імперії світу – Австро-Угорської. Тому російська імперія весь час воювала з галичанами з допомогою міфів – прищеплювали ярлики. Міфи не треба пояснювати. Вони створюються тоді, коли бракує аргументів.

Схожа доля може чекати Крим, якщо його жителі, які ще вчора жили в демократичній країні, матимуть іншу точку зору, ніж офіційна російська пропаганда. Ось тоді, коли кримчани відчують, що рятувальний круг виявися ошийником,  їм теж почнуть чіпляти ярлики «невдячного народу». Перший камінь вже кинуто.