Вже вкотре у гірське селище Усть-Чорна, що на Закарпатті, приїздять австрійські юнаки для проходження строкової служби, замість півроку обов'язкової військової служби в Австрії.
В Україні вони працюють волонтерами. Майже традицією стало,що ці хлопці повертаються додому з українською нареченою.Так сталося з Петером та Корнелією, Емануелем та Мар’яною, Вольфом та Наталею. Можливо, і Флоріан ЗУПЕ (на фото) знайде тут свою долю. А поки Флоріан погодився розповісти мені про свої враження від перебування в нашому гірському селищі.
- Флоріане, скажи, будь-ласка, що таке «альтернативна цивільна служба»?
- Альтернативна цивільна служба — служба, яка запроваджується замість проходження строкової військової . і має на меті виконання обов’язку перед суспільством. Вона існує у багатьох європейських країнах,зокрема і в Австрії. Головна мета – допомога при організації різдвяних та літніх свят,а також при отриманні гуманітарної допомоги.
- Чому ти обрав саме цивільну службу,тим паче в Україні?
- Без роздумів обрав цивільну службу закордоном,вона мені сподобалася своїми можливостями. Наприклад,в Австрії,якщо ти йдеш в армію,то служиш 6 місяців,а за кордоном – альтернативна служба триває цілий рік. Ті,хто пройшов її за межами рідної країни мають більші перспективи при влаштуванні на роботу або при вступі до ВНЗ. Дуже хотів потрапити на службу в Росію,але мене не влаштовували умови праці та житла. Потім дізнався у знайомого,що в Україні також можна пройти службу за кращих умов Подав заявку в гуманітарну організацію “Lanlderhilfe” і … опинився в Усть-Чорній!
- Що тобі було відомо про Усть-Чорну до поїздки?
- Нічого,але виправити цю ситуацію мені допоміг інтернет-блог теж цивільного солдата,який вже служив в Усть-Чорній, – Георга Дорнетшубера. Коли вперше їхав до «пункту призначення» мав багато часу все оглянути, бо дорога виявилася дуже довгою. Я думав :«Куди мене везуть?Гори все ближче,там,напевно,тільки ліс і кілька будинків – все,кінець цивілізації!». Спочатку все здавалося чужим,а з часом з’явилися друзі, призвичаївся до нових умов ( багато в чому допомогли жителі вашого селища).
- Напевно,думав що у селищі є багато людей,які розмовляють німецькою?
- Я читав блог Георга,в якому було написано,що німецькою говорять тільки старші люди, а молодь лише зрідка
- Які українські традиції запам’яталися найбільше?
- На Святвечір був у знайомих,коли ми сідали до святкової вечері на столі було аж 12 страв , і щоб не образити господиню всі потрібно скоштувати. У нас ,у Австрії, є традиція тиснути руку при зустрічі всім,незалежно хто це: чоловік чи жінка, а в Україні дивуються, коли я тиснув руку всім,з ким розмовляю.
- Можливо,ти куштував українські страви,які є в диковинку на Батьківщині?
- Звісно,молочний суп ,гречка,кукурудзяна каша,борщ,голубці,і,звичайно – сало,ці незвичайні для мене страви ніколи не доводилося бачити в меню якогось австрійського ресторану, проте вони дуже смачні і мені подобаються.
-Чи подобаються тобі українські дівчата? - (Сміється)
- Звичайно,вони дуже красиві,але якщо ви натякаєте на одруження,то я ще дуже молодий. Але,безсумнівно,служба в Україні дуже мене змінила,я став сильніший духовно,не боюсь перешкод та невідомості.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.