(декілька актуальних віршів)
ПІВНІЧНО-АТЛАНТИЧНЕ КОХАННЯ
Я, дівчинонька кирпата,
Закохалася у НАТО.
– НАТО, НАТО, мені в хату
Засилай скоріше свата!
Ой, скажи-но мені НАТО,
Як почну тебе кохати,
Поважати, ублажати,
Нас не будеш убивати?
Усміхнулось мені НАТО,
Заховало всі гармати
І шепоче так грайливо:
– Можливо…
ПЕРЕКОНЛИВІСТЬ
(передвиборчі роздуми)
Дивлюся інколи на деякі обличчя
І ясно бачу: злодій та свиня.
Та раптом чую: «Непатріотично!
Отак з плеча, категорично
Про діяча рубати навмання.
А він, до речі, лідер правильного руху,
А ще – носій того, що треба, духу,
А те, що інколи краде,
Так іншого узяти де?»
І голос той так переконливо говорить!
Мовляв, підтримуй, хлопче, або буде горе
І нації, і, перш за все, тобі.
І я, мов принц (to be, or not to be)
Ще повагаюся годинку або день,
А потім за оте мурло запхаю бюлетень.
І вмить відкриється мені,
Що я живу не у задушливій брехні,
І що гасають поруч і кричать не злі уроди,
А то є царство Правди і Краси, і Вроди.
І переконливість така вражає!
Я вірю вже у гривню і врожаї,
У теревені від прем'єра Сєні.
І мрію: от якби з’явився геній,
Щоб так, як мене,
З одної бесіди переконав увесь народ.
Такого народи, Вкраїно-нене!
Але не може Неня, бо сапає свій город.
А от в Європі геній такий був!
Він запевняти справжній був король.
Я пам'ятаю, звався він Адольф,
А як його по батькові, забув…
НАРОДНА ПІДСТУПНІСТЬ
(уривок з промови)
І ось, коли був крок лише до перемоги,
Народ підступно простягає ноги!
ПІСНЯ ПРО КОНЧІТУ ВУРСТ
Заспівай мені, Кончіто,
Панна Вурст!
Лине пісня понад світом
З твоїх вуст.
Ти колись мене лякала,
Мов чума,
Був я темний та відсталий,
А дарма.
Є в тобі чарівна сила,
Ще й яка!
Придивлюся, бачу, мила,
Не бридка.
Як в кота хитливі очі?
То ж талант!
Слуха тебе дні і ночі
Мсьє Оланд.
Борода це не погано
Для зірок.
Хто незгодний, тим догана
Або строк.
Ти ж є прапором і знаком,
В тому й суть,
Треба вбогим неборакам
Це збагнуть.
Гей, Кончіточко, поїдьмо
В Єврорай!
Визнає, що ти не відьма,
Рідний край.
В ногу підемо, зразкові,
Залюбки
За тобою, мов казкові
Пацюки.
Привела, Кончіта, зая,
Весь наш рід
Аж до того Єврораю,
До воріт.
Тільки чорт стрічає лисий
У вогні,
Та стрибають поруч біси,
Все в багні.
Завела куди нас, люба?
Клята мить.
Бо душа почула згубу
І тремтить.
Посміхається несито
Він? Вона?
Хто ти, дядечко Кончіта?
Сатана!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.