Нельотна погода

Увага світової громадськості прикута до мігрантської кризи, Україна втратила лідерство на ринку новин. Вочевидь, рішення про скасування авіаперевезень стало невдалою спробою нагадати про себе.

Внаслідок розгортання військових дій на Сході долати «братський коридор» з Росією стало набагато важче. Відтак, ще у 2014 році «Укрзалізниця» вдалася до зменшення кількості потягів у східному напрямку, цього літа до столиці РФ курсував лише один експрес.  А вже восени 2015-го на українців чекала ще одна звістка (очевидно, не з приємних) про припинення авіасполучення з Москвою. Для влади це ще один важіль впливу, який має на меті прискорити завершення бойових дій у зоні АТО, для громадян – черговий привід для хвилювання і один з пунктів додаткових витрат. Йдеться про  те, що українська авіаблокада вдарить у першу чергу по малому та середньому бізнесові.  Ні для кого не секрет, що попри економічні санкції та неймовірне зростання попиту на українське, жодні заборони чи обмеження не діють, коли йдеться про власну кишеню. Підприємці, бізнес яких роками ґрунтувався на тісній співпраці з російськими промисловими концернами та окремими впливовими особами з Москви, змушені були шукати нові можливості для просування свого бізнесу та постачання його на світовий ринок. З приходом нової влади партнерство не припинилося, а лише пішло у тінь, нагадуючи атмосферу дев’яностих. За словами Президента Російської Федерації Владіміра Путіна, у 2014 році російські інвестиції в Україні склали 33,5 млрд доларів. Цифра дещо перебільшена, тим не менш, цілком зрозуміло, що для українців украй важливо підтримувати економічні зв’язки з потужним сусідом, який здатен інвестувати в економіку та ділитися інноваційним досвідом зі своїм «побратимом».

Припинення авіасполучення призведе до втрати українськими бізнесменами потенційних торгівельних партнерів, ринків збуту та інвесторів. Налагодження контактів з країнами Азійського регіону також перебуває під загрозою, оскільки такі зв’язки найчастіше відбувались за прямого посередництва російської сторони. Враховуючи нестійку світову економіку та фінансові «складнощі» України, місцевим підприємцям, вочевидь, варто очікувати на скрутні часи. Ситуація загострюється й тим, що наразі керівництво країни не опікується більшістю потреб населення, зосереджуючись на проведенні «максимально ефектної» зовнішньої політики та збільшуючи фінансування військових витрат. За таких умов варто очікувати на згортання підприємств малого бізнесу, діяльність яких залежала від співпраці зі східним сусідом. Неможливість ведення «ділової розмови» з потенційним партнером зводить нанівець роботу сотень приватних підприємств на території країни.

Разом з тим, санкції призведуть до втрат, що пов’язані зі зниженням активності в аеропортах. Пасажиропотік деяких українських авіаперевізників на 10% складався зі сполучень російського напряму. Отож ,колись прибуткова галузь для більшості авіакомпаній перетворилася на зачинений повітряний коридор та згаяні можливості . Крім того, Україна, як зрештою і Росія, втрачає як транзитна держава, оскільки авіалінії змушені шукати нові можливі варіанти сполучення, оминаючи зону дії санкцій. Особливих втрат зазнають перевізники, які здійснювали польоти до Китаю та країн Азії, маршрут яких пролягав через Москву. Таким чином, санкції проти Росії діють головним чином проти українців, створюючи перепони для ведення міжнародних сполучень та бізнесу.

У підсумку виявляється, що гра «на підвищення обертів» аж ніяк не сприяє завершенню конфлікту на Сході. Крім того, міжнародна спільнота вже не реагує на витівки української влади, яка прагне будь якими засобами привернути до себе втрачену увагу. Втім, Європі, яка зараз потерпає від навали мігрантів, не до анексованих територій де-інде чи російсько-українських ігор у поступки, їхня внутрішня гра поки в пріоритеті. На черзі складний хід, в якому оманливий космополітизм та демократія Європи повинні співіснувати з національною гордістю та політичним спокоєм західних країн, хоча б на папері. Поки ж запізнілі санкції залишаються непоміченими «лідерами Європи», проте вкрай б’ють по кишені українських бізнесменів, в той час, коли можновладці в прагненні до «покращення» створюють в Україні нельотну погоду.