Тарас Шевченко про Лаврова, Чуркіна, Наришкіна,...

Більшість з нас, в епоху Клавдії Шульженко та Али Пугачової, теж вірили брехливій пропаганді нікчемних радянських шулерів, як нині вірять зазомбовані росіяни своїм «вождям» та їх холуям... -

Не тільки уявляю, а знаю, скільки презирства та ненависті проявляють українці, коли про події в Україні чують брехливі, цинічні і шовіністичні заяви, пояснення та виступи нинішніх російських політиків і чиновників не тільки перед зазомбованими поки що на 86% громадянами Росії, а й перед світовою громадскістю. Всі факти перекручені, біле називають чорним, найнебезпечнішу брехню доповнюють трохи викривленою правдою.

Нині уявляю й те, з яким презирством і недовірою ставилися громадяни Західної Європи й цивілізованого світу до подібних заяв, вчинків, дій  керівників і чиновників Радянського Союзу, членів Політбюро, радянських істориків, міжнародних оглядачів, нутром відчуваючи облуду і брехню комуністичних демагогів – Сталіна, Молотова, Громико, Брежнєва, Черненка, Андропова, Суслова,...Це ж вони в тупій, брехливій і цинічній манері виправдовували поділ  з фашистською Німеччиною Польщі та Прибалтики, поневолення країн Східної Європи після Другої Світової, придушення повстань у Польщі, Венгрії, Чехословаччині, безглузду війну в Афганістані, підготовку до розв’язання третьої Світової війни під словесною облудою боротьби за мир у всьому світі...

Та більшість з нас, в епоху Клавдії Шульженко та Али Пугачової, теж вірили брехливій пропаганді нікчемних радянських шулерів, як нині вірять зазомбовані  росіяни своїм «вождям» та їх холуям - телекілерам кисельовим і соловйовим. Навіть за часів незалежності ми ще вірили в здоровий глузд «старших братів», аж поки вони у 2014 році не проявили по повній  свою споконвічно-шовіністичну зверхність до українців – зухвало  втрутились  в наші внутрішні справи, анексували Крим, розпочали військову агресію на сході України..

Переконаний, що це наслідок і того,  що ми не сприймали  настанови своїх пророків, особливо Тараса Шевченка, який  ще понад двісті років тому зрозумів основну причину антилюдської  поведінкии  державних чиновників  царської Росії, яка продовжилася за радянщини й розквітла за нинішньої влади кадебістів-андроповців:

«Отак подивишся здаля на москаля – неначе справді він людина: іде собі як сиротина, очима – блим, губами – плям, і десь трапляється хвилина – його буває навіть жаль... А ближче підійдеш – скотина».