Українці зіпсували Путіну свято

05 лютого 2015, 18:42
Власник сторінки
0

Сьогодні отримав інформацію, яка певним чином пояснює фанатизм наступу росіян (не зважаючи на кількість втрат!) на Дебальцевському напрямку.

З'ясувалося, що Плотницький отримав вказівки від своїх московських хазяів взяти українські війська в так званий "дебальцевський котел" до 2 лютого.

Виявляється, що Путіну "параду" наших військовополонених вулицями окупованого Донецька, здалося недостатнім, і він вирішив продовжити гру під назвою "історичні паралелі".

2 лютого, як дата ймовірного взяття в кільце угрупування наших військ під Дебальцево була вибрана не випадково. Саме 2 лютого 1943 року капітуляцією Північної групи вермахту закінчилася знаменита Сталінградська битва.

10 січня 1943 року було розпочато операцію зі знищення оточеного угруповання вермахту. Оточені частини було розколото на північну й південну групи і до 2 лютого повністю ліквідовано. Генерал-фельдмаршал Паулюс потрапив у полон. Вермахт у цій битві втратив 1,5 млн вояків. У Німеччині було оголошено триденний траур. Наступ лід Сталінградом переріс у загальний стратегічний наступ радянських військ, який тривав до кінця березня 1943 року.

Проводячи історичні паралелі між Сталінградом і Дебальцево, московські ляльководи та їхні "жукови" луганського та донецького розлива не врахували одного, але головного, чинника-мужності та сили духу українського воїна. Дарма, що у нас є свій фельдмаршал Паулюс-Муженко, але у нас є і свій будинок Павлова та Мамаєв курган — це місто Вуглегірськ.

Місто, в якому важка боротьба йшла за кожну вулицю, кожен будинок, підвал і сходи. Тоді , в 1943 році, німці називали цей тип безпрецедентних міських вуличних боїв — «Rattenkrieg» («Щуряча війна»).

«Rattenkrieg» («щуряча війна»). Ні, не щуряча. Тут німці помилилися. У нас війна зі щуром. Щуром агресивним, кривавим , підступним. Щуром, який заради своїх імперських амбіцій та історичних паралелей залишив назавжди в українській землі під Дебальцево сотні своїх вояків.

Фарбуйте зірки на вежах Кремля в кольори нашого державного прапора. Ми теж шанувальники історичних паралелей. Бруківка Красної площі ще почує важкі переможні кроки нащадків слави Сагайдачного...


Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: События в Украине
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.