"Як не можна спинити річку, що зламавши кригу на весні бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани".
М. Міхновський
"Це було велике серце. У ньому палав такий
вогонь любові до України, що в другій країні
він запалив би мільйони сердець бажанням
патріотичного подвигу..."
С. Шемет
Постать Миколи Міхновського займає вагоме місце в історії українського народу , попри всю свою неоднозначність. Його гасло : "Україна – для Українців " пройшло крізь роки та стало життєвим кредом не одного покоління українців-патріотів. За часів Радянського Союзу його діяльність, як і багатьох визначних діячів, висвітлювалася виключно з негативного боку через призму ідеології українського буржуазного націоналізму.
Міхновський Микола Іванович народився 1873 року у селі Туровка Полтавської губернії Російської імперії. Він був відомим українським політичним й громадським діячем, адвокатом, публіцистом, основоположником, ідеологом і лідером ультранаціоналістичного українського руху кінця 19 – початку 20 ст., автором відомої брошури «Самостійна Україна», одним із організаторів українського війська, одиним із засновників першої політичної партії у Наддніпрянщині – Революційної Української партії (РУП), лідером Української народної партії, співзасновником Української народної демократичної-хліборобської партії, членом Братства Самостійників, ідеологом державної незалежності України. Всього цього він досяг лише за 51 рік життя. Короткого, але якого життя! Це був вічний рух, рух за правду, за ідею, за народ.
Міхновський зазначав, що спочатку треба досягти національного визволення революційними засобами, і лише потім можна буде у всій повноті провести соціальні реформи, потрібні для досягнення добробуту народу, бо “без національного визволення українського народу неможливе і його соціальне визволення з темряви, визиску і рабства”.
"Боротьба — це рух, це фізичне й моральне зусилля, але кожен рух, кожне зусилля є глибоко відразливе для ледачої нації".
Він був першим, хто в голос заявив, що ідея створення автономної України у складі Росії є повною нісенітницею, адже наша держава має право бути незалежною від будь-кого і повинна бути такою. Український апостол започаткував традицію новітнього українського самостійництва, і робив відчайдушні спроби наблизити перспективу державної самостійності України конкретними справами. Він прагнув до справедливого соціально-економічного ладу, побудованого на різних формах власності, усебічного розвитку культури й духовного життя, національного відродження. Ця людина, вчинки якої не можливо оцінити й сьогодні, не боялася відкрито говорити про самостійну Україну, спілкуватися національною мовою з і знайомими й чужими, відверто висловлювала свої думки та погляди. Микола Міхновський чітко і ясно формулював завдання розбудови незалежної національної держави як гаранта збереження та розвитку нації, а водночас і гаранта дотримання прав людини. Нажаль, ідеї Міхновського спочатку були підтримані лише молоддю, але згодом кількість його прибічників почала зростати. Ним була розроблена концепція включення української інтелігенції у процес національного визволення. Він закликав інтелігенцію "зійти з москвофільських позицій, підхопити ідею створення незалежної України і сприяти її поширенню в масах". І це на початку ХХ сторіччя!
М. Міхновський залишив глибокий слід у духовній культурі та національно визвольній боротьбі українського народу за державність і незалежність України. Сьогодні ця людина є символом незгасаючої віри українців у добре майбутнє і я дуже сподіваюся, що серед сучасних громадян нашої держави з'явиться численна кількість його прибічників, які дійсно зрозуміють важливість його намірів, і що така постать, як Микола Міхновський, завжди буде вічною у пам'яті нашої нації та в її серці.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.