Гасло незмінне: «Все для фронту – все для перемоги!»

Викладачі й студенти Білоцерківського коледжу сервісу і дизайну передали матеріальну допомогу військовослужбовцям Білоцерківського зенітно-ракетного полку

…а по іншому й не можна, адже коли зима вступає у свої повні права, воякам на фронті стало набагато важче стримувати натиск зовнішнього агресора і відбивати атаки сепаратистів-маргиналів. Потрібно розуміти, що українським Збройним силам доводиться більшу частину часу перебувати на укріплених позиціях і в приміщеннях, які мало (а то й зовсім) не пристосовані до проживання. Тому будь-яка допомога, а особливо теплими речами, особливо цінна для українського солдата.

Педагогічний колектив і студенти Білоцерківського коледжу сервісу та дизайну не вперше допомагають національній армії. В перший календарний день зими вони передали білоцерківському ЗРП, батареї якого створили повітряний щит над позиціями сухопутних військ (на їхньому рахунку не один збитий російський розвідувальний безпілотник-коригувальник, хоча прес-центр АТО чомусь не поспішає заявляти про успіхи білоцерківських зенітників), такі необхідні воякам теплі бушлати, білизну, рукавички, чоботи.

«Хочу зазначити, що голих і босих у нас в батареях немає, - сказав заступник командира з тилу підполковник Павло Семенов. – Але термін користування одностроєм в польових умовах різко скорочується, тому кожна річ для солдат особливо цінна в бойових умовах. Та не тільки спідньому й чоботам радіють воїни. Ось Костянтин Климчук, який об’їхав майже всі наші батареї в АТО, підтвердить, що там дуже потрібні малюнки, листи, обереги (підтверджую! – автор). Вони нагадують бійцям про те, що їх чекають вдома».

«Ми обов’язково переможемо, - зазначила директор коледжу Алла Степура, - ми вже перемогли, адже в молоді стався справжній сплеск патріотизму. Студенти самі організовуються й проводять різноманітні акції на підтримку Збройних сил. До нас приходив солдат з передової, який отримав нашу допомогу. Йому близько п’ятдесяти років, він прийшов із своєю сім’єю подякувати за підтримку».

Також студенти коледжу взяли шефство над 20-річним солдатом Олександром, якого було поранено в обидві ноги й не тільки збирали кошти на лікування, а запрошують на всі творчі заходи, яких так багато проводиться коледжі.

Такі приклади допомоги військовим мають стати звичайними і повсякденними, адже тоді ми зможемо назвати Збройні сили України справді народною армією.