Дійсно – бувша, бо вже й без Леніна. Звалили ідола. Та чи змінилися чернігівці?... Ходив по центру міста. Відчувається – вибори на носі. Реклама, білборди, намети. Біля наметів – по двоє, а то і більше – обслуга. Пачки газет, програми, календарі, візитки, портрети кандидатів... «Батьківщина», «Громадянська позиція», «Свобода», «Сильна Україна», Радикальна й Опозиційна партії, самовисуванці та самозасуванці...Впадає в очі, що громадяни не підходять, не цікавляться, не беруть агітматеріали, які ввічливо та соромливо пропонують перехожим наймані працівники. Спитав в одної – а навіщо нам референдум про «мерщій в НАТО»? Не відповіла, тільки запропонувала газету-агітку з фото Надії та Юлі... - А що пропонують «антибанківці»? - поцікавився літнього віку громадянин в обслуги намету «Лівих сил».- Шоб люди не платили банкам непосильні проценти за отримані кредити в доларах...- Це ж що виходить? Я шість років жив впроголодь, ішачив на роботі і вдома, – будував без кредитів свою хатину, - а він поселився в новобудові, їздить на «мерсі», та ще вимагає, щоб держава платила за нього проценти комерційному банку. Безглуздя! Держава – це ми. Тож мені потрібо буде працювати ще й на халявника? – не вгамовувався він...Згадав, як перед виборами-2006 люди товпилися біля наметів, особливо на проспекті Перемоги біля Центрального ринку. Жінки при виході з базару клали в сумки все, що пропонувалось у кожному наметі. Найбільший попит був на агітматеріали «Батьківщини», Партії регіонів, «Нашої України», Соцпартії, КПУ. Біля наметів більш грошовитих і зухвалих партій штатні активісти щодня «точили ляси» та провокували перехожих вступити в суперечку – лідер якої партії більше дбає про народ.Подібне відбувалося й перед достроковими парламентськими виборами 2007-го року, тільки при більшій активності литвинівців та нашосамооборонців, які в 2010 році масово «притушкувалися» до Партії регіонів.Напередодні парламентських виборів-2012 агітаційна макулатура стала масово вкидатися в почтові скриньки. Таке «раціоналізаторське» нововведення, започатковане перед президентськими виборами-2010, було підхоплено настільки, що мешканці будинків топталися в під’їздах по макулатурі, мов по опалим листям у міському сквері.На виборах -2012 можно було й не голосувати. Результат під Януковича-пахана був запрограмований змінами до виборчого закону в листопаді 2011 року. ЗА – 366! (187 регіоналів, 62 б'ютівці, 24 симоненківці, 20 литвинівців, 19 реформаторів заради майбутнього (своло - "тушки"), та 36 балогавців і яценючат). Тож Євромайдан став неминучий. Допомогли в цьому й чернігівські депутати-самовисуванці, які кучно засунулись до комуно-бандитської більшості.Після Майдану-2004 люди надіялися на позитивні зміни, хоча герой «Записок самашедшого» мудрої Ліни Костенко зрозумів, що подіум Майдану окупувало «Хамове плем’я». Так і сталось. Пізніше, після парламентських виборів 2006, 2007 років, це партійне «плем’я» сповна показало себе в антинародній стадності.І всеж наслідки Революціїї гідності проявилися. Люди прозріли настільки, що вже не вірять словоблудним політикам, не читають утопічних програм, автобіографій, агіток, обіцянок, а довіряють тільки своїй інтуіції. А якщо інтуіція підведе, то остання надія – сміттєвий бак (і для недоторканих), як народний детектор брехні.До речі. Із нетерпінням чекаю за день-два до виборів індивідуального запрошення від кандидатів у депутати, подібного тому, що я, як і кожний виборець Чернігова (можливо – України) знайшли в поштових скриньках від кандидата-«неолігарха» Юлі Тимошенко за день до голосування на минулих президентських виборах. Пустяк, а приємно. Тільки торопіться, бо у скриньку більше п’яти конвертів не влізе. А з підлоги піднімати незручно.