Інформація – теж зброя

Українські та міжнародні експерти зауважують, що на даний час наша держава програє інформаційне протистояння з агресором у битві за власну свободу.

Це стосується не лише громадської думки населення України, насамперед, на окупованих територіях та в зоні АТО, але й на світовій арені.

На жаль, так сталось, що протягом років незалежності знищувалась українська армія. Тому зараз патріотам Неньки доводиться самостійно відновлювати боєздатність наших збройних сил, не надіючись на можновладців, оскільки, всі пам’ятають: якщо не хочеш годувати свою армію – годуватимеш чужу.

Разом з тим, сучасні війни виграються не тільки автоматом чи ПЗРК, але й інформаційною зброєю. Керіництво тоталітарної еРеФії це чудово розуміло завжди. Тому, існуючий ще з радянських часів інститут пропаганди, не тільки зберігся, але й навіть наростив можливості. Тепер, для виправдання своїх діянь перед власним народом та міжнародною спільнотою «путіни», «медвєдєви» і Ко використовують не лише вже застарілі засоби масової інформації, такі як телебачення, радіо та газети, але й можливості могутнього Інтернету. Недарма, велика кількість російських керівників має власні сторінки в соціальних мережах та блогах.

Також, останнім часом ефесбешники та їхні поплічники окупували не лише частину території України, але й простір Інтернету, заполонивши його різними антиукраїнськими ресурсами (фейковими користувачами блогів та соціальних мереж, групами «Вконтакте», «Одноклассниках» та іншим інформаційним сміттям). Ці створіння здійснюють цілеспрямовану роботу проти цілісності України, поширюючи, як серед населення нашої держави, так і в очах світової спільноти, відверту дезу. І так сталося, що деякі необачливі  користувачі соціальних мереж потрапляють в розставлені інформаційні тенета та ведуться на їхні провокації, поширювані через різні антиукраїнські спільноти типу «Львівська народна республіка», «Антимайдан Західна Україна», «Українські реалії (без цензури)» та інші. І це велика проблема для нашої держави, та нас – її населення, бо успіх дій цих мережевих тролів ставить під вилечизне питання нашу з вами безпеку.

Між іншим в Україні навіть відповідальність є за підтримку таких настроїв – передбачена 110 статтею кримінального кодексу.

А проблема нашої держави, що не може вона сама подолати навалу інформаційного шуму створюваного «доброзичливими сусідами». Так сталось, що українці, завжди маючи прагнення до свободи висловлення власних думок, не сприймали спроби будь-якої влади підвести власний інформаційний простір «под одну гребёнку» та перетворити його на рупор пропаганди ідеології зручної для правлячих кіл. Особливо після виходу зі складу тоталітарного СРСР. Тому, на даний час, в нашій державі, не враховуючи окремих ЗМІ, підконтрольних владі, фактично відсутні засоби для боротьби з ворогом в інформаційному протистоянні.

Однак, в українців, крім сильної любові до свободи у цілому і свободи слова, зокрема, є ще одна чудова риса – вміння самоорганізовуватись перед обличчям серйозної загрози та для боротьби зі спільним ворогом (гуртом і батька легше битиJ). Так було у давні часи, і в 2004 році, так сталось і в грудні 2013 року. Така ситуація триває і сьогодні.

Тисячі добровольців, не жаліючи власних життів та здоров’я, зі зброєю в руках боронять нашу з вами незалежність, здобувають мир та спокій не лише для Сходу, але й для всієї держави.

Але не тільки вони здатні допомогти державі в такий тяжкий для неї час. Кожен користувач соціальних мереж Інтернету, маючи лише можливості цих ресурсів, може власними зусиллями (постами, репостами, публікаціями, банами для антиукраїнських тролів, фейкових персонажів та цілих груп, створених ними) внести вклад у нашу спільну перемогу над пропагандистським молохом, що намагається знищити нашу країну, попередньо звинувативши в усіх смертних гріхах перед світовою спільнотою та очорнивши добре ім’я українців.