Чиновники збиралися підтирати окупантам одне місце

Міністр оборони викликав заступника і запитав: - Чому нема візи на проекті про «утилізацію» нашого майна в Криму»? - Хочете сісти в тюрму? Пригадуєте, що трапилося з Іващенком?- переконував шефа

Це реальні картини з  життя прогнилого державного апарату: міністр оборони на трибуні парламенту з бронежилетом у руках волає про допомогу – не дають змоги закупити найнеобхідніше  для війська; глава президентської адміністрації в розпалі АТО летить вертольотом на риболовлю;  хтось невідомий пробує нагріти руки на  «утилізації» військового майна в окупованому  Криму.

Цинізму наших чиновників, здається,  нема меж. Для них держава стала дійною коровою, з якої можна ссати молоко цілодобово.

Коли армія у зв’язку з 90-денними тендерами не могла провести закупівлі для АТО, в адміністрації президента, скориставшись безвладдям, готувались розпродувати майно ДУСі.  Кому війна, а кому тітка рідна.

Це картинки зі столиці. А ось яку СМС надіслав друзям офіцер з-під Слов’янська: «Пацаны на боевое дежурство заступили без броников. Есть уже 300-тые. Это просто пиздец. Политики-сволочи – предатели и, главное, они являются первыми сепаратистами. Нужны броники. Будем стоять до последнего».

Це написав доброволець, який сам поїхав захищати країну.

Добре, що він не дивиться телевізор і не бачить, як чиновники намагаються робити  бізнес на крові, але він внутрішньо відчуває: щось не те робиться.

З «броніками» обіцяли розібратися і посадити винних до буцегарні. Але найбільша афера війни – історія з «утилізацією»  військового майна в окупованому Криму – досі не з’ясована. Більше того, робляться відчайдушні спроби закрити її за сімома замками.

Це ж треба було до такого додуматися. Коли наші хлопці гинули в районі АТО, в адміністрації президента та в кабміні збиралися окупантам одне місце підтирати. Це наші чиновники розробили  проект постанови «Про заходи щодо утилізації рухомого військового майна Збройних Сил України, СБУ, МВС, Державної служби транспорту, Адміністрації Державної прикордонної служби, СЗР, Держслужби спеціального зв'язку захисту інформації, УДО, що знаходиться на тимчасово окупованій території АРК і не планується до виведення».

Мало того, що здали без бою Крим, ще збиралися окупантам доріжки посипати пісочком. На цій афері мали заробити двічі. Першого разу – розпродати залишене армією майно, а другого – за рахунок бюджету «утилізувати» його.

Вершина цинізму. Можете собі уявити 1941-1943 роки. Німці захопили шмат країни, а їм ще розчищають майданчики за рахунок державного бюджету.

Саме такий документ готували адміністрація президента і кабмін. Як випливає з розслідування «Інформаційного спротиву»,  Державному концерну "Укроборонпром" наказувалося одноосібно, на власний розсуд, визначити виконавців робіт з утилізації на "неконкурентних засадах" з числа тих підприємств, які розташовані в Криму і мають виробничі потужності для проведення такого виду робіт.Усі зазначені в постанові уряду відомства повинні були в авральному порядку укласти договори на утилізацію з "заведеними" в "Укроборонпром" підприємствами.

Під шумок війни готувалися заробити кілька мільярдів гривень. Ще б пак! Вартість  всього військового майна в Криму оцінювалася в 11,5 мільярда доларів США.

Нова команда Петра Порошенка мала б вивести чиновників на чисту воду й покарати тих, хто намагався робити бізнес на крові. Але, схоже, хтось планомірно робить все, щоб  втратити інтерес  до афери року.

Хто ж мав найбільший інтерес до військового майна в Криму? Той, хто міг домовитися з окупантами і Сергієм Аксьоновим. Без цієї змички  так звана «утилізація» не відбулась би.

Міністерство оборони у  ці дні трясе чергова перевірка, призначена ще старою адміністрацією президента, якою керував Сергій Пашинський. Працює 30 осіб. Залучили  військову прокуратуру, СБУ, військову контррозвідку. Розробляють  відомство за всіма законами кримінального жанру.

Наші джерела стверджують, що чиновники з адміністрації президента таким чином намагаються перевести стрілки на військових. На їхню думку, за історією  з «утилізацією» могли стояти представники з адміністрації президента. І називають два прізвища:  колишні в.о. глави адміністрації Сергій Пашинський та його заступник Андрій Сенченко.

Саме міністерство оборони поставило хрест на цій афері, відмовившись  завізувати проект постанови  про «утилізацію»  військового майна в Криму. Причина одна:  це було грубе порушення українського законодавства.

Джерела з міністерства оборони стверджують, що на них тиснув в.о. заступника глави адміністрації президента, але його, м’яко кажучи, військові послали.

Потім підключився керівник президентської канцелярії.

Міністр оборони  викликав свого заступника і запитав: «Чому нема візи на проекті про «утилізацію»»?

- Ви хочете сісти в тюрму? Це ж незаконно, -- пояснив. -- Пригадуєте, що трапилося з Іващенком?

Розчулений міністр подякував заступнику  за службу.

За версією, яка зараз нуртує  в міністерстві оборони,  за «утилізацією» військового майна в Криму стояли Сергій Пашинський та Андрій Сенченко.

Які аргументи наводять військові, що не ризикують називати своїх прізвищ? Пашинський, до речі, член наглядової ради «Укроборонпрому», який мав укладати договори з «утилізаторами». Сенченко родом з Криму, де пропрацював десятки років, мав там свій бізнес. І не без того, щоб їх шляхи з Сергієм Аксьоновим не перетиналися. Сенченко міг домовитися з керівником окупованого Криму щодо «утилізації» військового майна.

А хто йому завадив, що було далі – це вже інша історія. Розслідування триває.

Після того як в міністерстві оборони зарубали аферу  року, почалися наїзди Андрія Сенченка на військове відомство. Він зробив кілька заяв для ЗМІ, в яких оприлюднював  оціночні судження про порушення у військовому відомстві. Але туману напустив, тепер декому довго доведеться доводити, що він не верблюд. «Утилізатори»  втратили на цій оборудці кілька мільярдів гривень. Таке не прощається.

В авральному порядку створили комісію з 30 осіб для перевірки міністерства оборони.  Перша – порушень не виявила. Призначили другу.

До речі, команда Сергія Пашинського відійшла з Банкової, чому б не провести розслідування. Чому б  не створити Тимчасову парламентську комісію  і проаналізувати, що в той  час, коли країна жила без президента, робили у своїх кріслах виконуючі обов’язки керівників адміністрації  президента.  І чим вони, окрім риболовлі, ще займалися. Дуже цікаві факти випливають. Країна має знати своїх «героїв». Усіх!

Зрештою, хтось у цій країні пояснить людям, хто збирався окупантам доріжки посипати пісочком.