Олег Медведєв сумує за часами радянської казарми
«Українська
правда» так і не хоче запросити мене до кола своїх блогерів, але, мабуть,
припиню цим обурюватися. Не дуже хочеться знаходитися поруч з такими авторами,
як пан Медведєв.
І, мабуть, добре,
що пан Медведєв разом із своїм хамством стрибає то з офісу Ющенка до штабу Турчинова,
то від Турчинова – до більш щедрого Яценюка. Погані справи в українській
політиці, якщо у розмові з опонентами голосять за радянською казармою, доводячи свою нестабільну психіку
до стану істерики. Важко класифікувати лайку пана Медведєва – це піар чи це медичний
діагноз. Такий емоційний по формі «публічний виступ» лякає, якщо це і є справжнє
лице об’єднаної опозиції, закомплексованої власною неповноцінністю.
З істерики
пана Медведєва переконуєшся – єдиний чоловік у вашій команді – це ваша
ув’язнена лідерка. Тому будь-які «чоловічі» тексти про ненависть до Віктора
Ющенка я сприймаю як Едипів комплекс маленького хлопчика, який через зіпсутість
грошима ніколи не зможе повторити чи перевершити досягнення батька.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.