Про мораль, дурість та гроші

Або від кого і хто нас захищає

Напередодні виборів кількість шизофренічних новин, які генерують українські державні органи, просто перевищує усі розумні межі.

Остання з них. Нацкомісія з питань моралі збереться, аби розглянути вплив на дітей мультфільмів, з перспективою заборони деяких з них (Губки Боба, Лунтіка та інших). Підставою для цього стало те, що голова комісії п. Костицький знайшов на якомусь інтернет-сайті брошуру, в якій якась релігійна громада підозрює Губку Боба у пропаганді гомосексуалізму.

Коментувати цю маячню я б ніколи не став. Але, не можу залишитись осторонь, оскільки вищезгадана Нацкомісія є державним органом, який фінансується з бюджету. І займаючись усім цим, вона витрачає свій дорогоцінний час, а, значить, і наші з вами гроші.

А гроші, до речі, не такі вже маленькі.

Згідно до даних Державної фінансової інспекції України, Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі фінансується 2012 року з державного бюджету в обсязі 4340100 грн.

Сума може й невелика у загальнодержавному контексті, але… Згідно до державного бюджету України на 2012 рік уся Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань має фінансування у обсязі трохи більше ніж 3 млн. гривень.

То хто несе більше загрози? Губка Боб чи СНІД на пару із Гепатитом? Але на першого дають на мільйон державних грошей більше.

Не зайві у бюджеті такої небагатої країни мільйони йдуть на те, щоб немолоді дядьки дивилися поруху, відвідували в мережі Інтернет сайти якихось сектантських структур, обговорювали мультфільми. Може, наступного разу візьмуться за Малюка та Карлсона? Хтозна, що цей похилий збоченець робить з дітьми на даху?

Коротше кажучи, займалися безглуздим витрачанням суспільних коштів.

До речі, не так давно в Австралії проводили конкурс на найкращу роботу на світі. Якогось наглядача за бар’єрним рифом. Яка вона найкраща. От українська комісія по моралі – це справді ідеальна робота. Оголосіть її коло обов’язків та виділені на це кошти. Впевнений, потенційний конкурс на місце просто перейде будь-які розумні межі.

Але хіба мультфільми (навіть найбезглуздіші) є головною загрозою для суспільної моралі в Україні? Нещодавно одна відома жіночка зізналася, що за посаду заступника гендиректора з міжнародного співробітництва Києво-Печерського заповідника дала хабар. Зробила це публічно, не приховуючи нічого. Здавалося б, ось де має працювати прокуратура. Але через деякий час фігурантку відновили на займаній посаді, та й виявилося, що у нашій системі правосуддя їй за це нічого не буде.

Що це означає? Це означає, що хабар офіційно легалізований як засіб кар’єрного зростання, суспільної поваги та успіху. Будь-яка дитина, що дивиться новини, тепер чітко знатиме, що ціль життя – вкрасти побільше грошей, і тобі відкриються будь-які двері.

Далі. Скажіть будь-ласка, яка може бути захист суспільної моралі на телебаченні, на якому політики постійно брешуть, поливають один одного лайном та не відповідають за власні слова? По цьому ж телебаченню показують пусті зали Верховної Ради.

Яку модель поведінки задають вони для підростаючого покоління? Очевидно, що “працюють лише ідіоти”, а нормальні люди – “вирішують питання”.

Діточки подивляться мультики, а потім підростуть, і хтось з них почитає біографії політків. Звісно, з них також вони навчаться чомусь доброму.

А ще діточки живуть у світі та суспільстві, а не десь на відлюдному острові. Тому постійно спостерігають за звичками та побутом мажорів. Як живуть вітчизняні правоохоронці та чиновники (які є жебраками за деклараціями та офіційними зарплатами).

То невже хтось вірить, що низькоякісні мультфільми – це справді найбільша загроза для моралі країни, де ніякої моралі вже давно немає?

Але вся ця історія показує одну важливу річ: безглуздість та абсурдність організації державного апарату нашого Східноєвропейського Абсурдистану.

Як у нас розподіляють бюджет? Видатки на щось важливе і корисне. Видатки на щось безглузде. Видатки на корупцію.

В результаті, грошей вистачає лише для останнього, а на перше їх ніколи не вистачає.

Чому не закупили ліки, не відремонтували шляхи та не надрукували підручники? Бо не вистачає грошей. Куди пішли гроші? У тому числі, щось пішло на “моральні комісії”. Звісно, більшою мірою на бурові вишки, поїзди та вертольоті майданчики. Але їх не демонструють настільки виразно, а от нацкомісія регулярно створює інформаційні приводи.

Тепер громадськість обуриться. Думаю, їй можуть кинути кістку у вигляді скасування цієї самої нацкомісії, продемонструвавши готовність до змін та реформ. Мабуть, хтось із радників президента скаже, що “це є дуже прикрий факт”, і всі побачать, що президент контролює ці процеси у державі.

Тому так важливо мати у бюджеті безглузду статтю, щоб потім було що реформувати, раціоналізувати та трансформувати.