У світі комах та мікроорганізмів
Уже кілька днів стіни Лаври здригаються від скандалу між двома жіночками із сумнівною репутацією.
Коли я вчилася в Національному Університеті ім Карпенка-Карого, мій кінофакультет знаходився у Лаврі, Це був старовинний двоповерховий будинок із стінами товщиною у метр, з віконцями, які зазвичай бувають у келіях. Тиша, спокій, співробітники заповідника "с лицом с необщим выраженьем", як писав один поет. Над усім цим царювали лише Лаврські дзвони.
Тепер ось маємо: "прекрасне" сьогодення української Святині. Чвари, образи, приниження, погрози. І вінець цього всього - корупція. Вся країна розбирається: давала чи не давала Прокаєва Лісничій, а Ліснича Кулиняку 50 тисяч доларів хабаря. Простенька така собі сварочка двох жіночок. Гоголь, Нечуй-Левицький разом із Старицьким нервово курять за дверима. Солоха, Кайдашиха і Проня Сєркова... Героїні українських класиків мали ще достукатися до українського розуму і серця. Їм знадобилися десятиліття, щоб стати популярними. Сучасні Проньки верещать одна на одну в прямому ефірі, немов різані. Кайдашисі, Солосі та Проні така популярність і не снилася.
Але муляє неприємне відчуття: наче живеш у світі комах та мікроорганізмів. Облаштувалися ці створіння у стінах Святої Лаври, принижуючи і Святину, і нас з вами. Риторичним, і навіть, сімшним звучить питання: хто за це відповість? Міністр культури, директор заповідника чи численні радники, які роблять такий глибокий "human research" на високі державні посади, обираючи кандидаток на сторінках журналу Playboy.
І все це допустили ми. Українці. На жаль, не мати відповідей на ці запитання для нас вже природньо...
PS Про природньо.
Пригадалося мені моя минулорічна поїздка до Парижа із моїми дітьми. Мене тоді вразив один епізод, який я описала у себе на фейсбук. Навожу його повінстю. Пропоную відчути різницю..
Сонце, 15.00 - Лувр.. У саду Тюельрі біля маленької Триумфальної арки, прямо
на газоні - кафе. Ланчують співробітники Лувра, стажери, студенти. Мої діти
борсаються в зеленому лабірінті, посаженому ще французькими королями.
Там я мала зустріч з моєю приятелькою, котра працює
дослідницею в Луврі.У кафе
пропонують за 16 євро - зелений салат, французький омлет-пиріг із сиром і
беконом, десерт і кава. Дуже незвично виглядав салат з яблук, селери, зелені та
щедро посипаний насінням льону і гарбуза, заправлений лимонним соусом.
Я сказала: "Який потрясаючий мікс))"
Моя паризька подруга спокійно зауважила: "Льон і гарбуз - зараз
наймодніші інгридієнти французької кухні. Лувр - найкультурніше місце в Парижі.
А поряд іще Міністерство культури Франції. І тут сидить зараз половина
співробітників Мінкульту. Часто тут ланчує міністр культури Міттеран. Для
французів природньо, що Міністерство культури - це і є авангард культурного
життя Франції. Отже, навіть їжа тут авангардна. Природньо...! "
Я уявила собі все це в контексті України. Наше Міністерство культури хтось
би назвав авангардним. Фантастика. Природньо...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.