Лист Гілларі Клінтон до Юлії Тимошенко свідчить про ''охолодження'' взаємин

Нещодавно ЗМІ опублікували витяги з листа Гілларі Клінтон до Юлії Тимошенко. Очевидно, що звернення держсекретаря США до ув'язненого українського опозиційного лідера подія абсолютно непересічна.

Як професійний дипломат, я вважаю, що лист держсекретаря США є дуже серйозним меседжем для української влади, зокрема, з наступних причин.

1. Глава зовнішньополітичного відомства Сполучених Штатів Америки звертається до ув'язненого за політичними мотивами, найбільш авторитетного опозиційного політика в Україні. Вперше за 20-ти річну історію України держсекретар США звертає увагу на упереджене ставлення українського правосуддя до лідера опозиції. Це говорить про те, що Сполучені Штати не згодні з політично вмотивованим і вибірковим застосуванням законодавства до лідера опозиції Юлії Тимошенко. Крім того, це свідчить про негативне ставлення Вашингтона до нинішньої української влади.

2. Сполучені Штати розчаровані у реагуванні Президента України, офіційної влади України на попередні звернення Білого дому. Це також свідчить про появу у стосунках між Україною і США дуже серйозної тріщини. Це своєрідне попередження українській владі в контексті українсько-американських взаємин.

3. Офіційний Вашингтон вкотре наголосив, що без зміни ставлення нинішньої української влади до опозиції в цілому і Юлії Тимошенко, зокрема, можна говорити про початок періоду "похолодання" між Україною і США.

Реакцію української влади на цей меседж важко прогнозувати, оскільки логіка її дій є не прогнозованою. Прогнозувати дії нинішньої влади може лише той, хто логічно мислить, чого не можна сказати про нинішню владу. Я вважаю, що те, з якою "послідовністю" українська влада йшла до загострення стосунків з США і Європейським Союзом свідчить лише про одне – про жодні євроінтеграційні плани не йдеться, оскільки головна мета – зведення рахунків з найбільш рейтинговим опозиційним політиком, якого влада боїться. Це затьмарює всі інші, декларовані цілі української влади, в тому числі європейську інтеграцію.

Можна очікувати замороження стану україно-американських стосунків, їхньої стагнації, допоки українська влада не продемонструє своє бажання і готовність змінити свою недемократичну політику як в державі в цілому, так і в ставленні до опозиції. Крім того, думаю, що в США, як і в ЄС слідкуватимуть за ситуацією в Україні і до парламентських виборів чекатимуть на зміни у стосунках. Позиція США, як і ЄС по відношенню до України залежатиме від характеру парламентських виборів, на предмет їх відповідності європейським стандартам відкритості і демократичності.

Сьогодні м'яч на полі української влади і має значення те, як саме влада розіграє цей м'яч. Якщо поведінка влади не зміниться до парламентських виборів, на потеплішання стосунків не варто сподіватися і тільки вибори 2012 року зможуть показати перспективу цих взаємин.

З минулого досвіду, як це було, приміром у 2004 році, можу зробити висновок, що влада робитиме ставку на фальсифікацію. Якщо так станеться, нас чекають серйозні заморозки у стосунках з Сполученими Штатами Америки, Європейським Союзом, Міжнародним Валютним Фондом і Світовим Банком. Підсумком стане дрейф української влади на Схід, в обійми Москви.