Щоб освоїти 25 млн грн на ремонт тротуарів мосту Патону, їх ширина має складати 80 метрів

Розбудова, ремонт і модернізація Києва це прекрасно, але чому нормою є 10-тикратні розцінки на будівельні роботи? Може пора хоч з половини працювати?

Останні тижні країна спостерігає за непереконливими спробами Харківської влади пояснити чому лавочки для Харківського метро коштують 1 439 659 грн. Остання версія - це витвори мистецтва - і дякуйте ще, що ми не замовили лавочки з дерева джатоба - зекономили.

Але скандал з лавочками не заважає красти муніципалітетам інших міст. Кожна заявлена владою модернізація містить відверті крадіжки в 10-тикратних розмірах. Сьогодні київська влада потішила - мовляв відремонтуємо тротуари на мосту Патона на 25 000 000 гривень. За довжини мосту Патону в 1543 метри, довжина його тротуарів становить 3086 метрів. Тобто столична влада погодилась, щоб чернівецька фірма витратила по 8100 гривень на 1 метр тротуару.

На 8100 гривень київська фірма "ДУ-86", пропозиції якої я за 2 хв. знайшов в Інтернеті, готова покласти до від 81м² до 109м² асфальту, що фактично означає, що освоєння названої суми у 25 млн. грн. на тротуари мосту вимагає ширини тротуарів 81-109 метрів. Ці ціни вказані з урахуванням вартості матеріалів, доставки і укладки. Більше того, ця фірма обіцяє знижки: "Предоставляем скидки: по программе "100/50"; для постоянных заказчиков; за площадь работ свыше 400 м²; от сметы конкурентов; при 100% предоплате". Цікаво, чи черновецькій фірмі взагалі знайоме слово знижка?

До чого я тут все це... Будівництво це прекрасно, як і ЄВРО-2012, і марево Олімпіади-2022. Але ж треба мати кріпкі мізки і повну зневагу до народу країни, щоб на фоні того, як чверть українців живе за межею бідності, і ще не менше чверті боряться за виживання з доходами трохи вище прожиткового мінімума, розкрадати громадські кошти мільйонами.

Вкінці хотілось написати щось зле - мовляв ми вам покажемо.... але що тут покажеш? Хіба дулю в податковій декларації.