Кара єгипетська

Сьогодні в Єгипті «п’ятниця відходу», продовження багатотисячних протестів. В Україні на Першому – програма Савіка Шустера. На українському ток-шоу багато розмов, але не йдеться про головне.

30 років удаваної стабільності в Єгипті без реформ, але з надзвичайно сильними поліцейськими органами, закінчується повстанням людей.

Головне: люди повстали проти авторитаризму, зневаги до громадянських прав та проти бідності.

Протестна хвиля проти «стабільності»  у злиднях охопила весь регіон -  лише Каїр – це більше 14 мільйонів людей.

Сьогоднішня влада в будь-якій країні повинна зрозуміти одне: в наш час методи переслідування неугодних, брехня, тиск на медіа, побудова тоталітарних казарм, куди злиднями заганяються люди, приречені - прагненням людей жити краще, вільно та заможно.

Мені доводилося бувати в Єгипті. Не на курортах цієї країни, а в Каїрі, в центрі та передмісті, де я мав нагоду спілкуватися зі звичайними людьми.

Я на власні очі бачив «резиденції - оази», оточені величезними парканами та озброєною поліцією, де живуть, а насправді, ховаються можновладці.

Навколо бідні трущоби, відсутність цивілізованих лікарень та  шкіл, недоступність житла, відсутність якісної питної води. Чи багато відмінностей від такого Каїру в нинішній Україні?

Світогляд нинішньої української влади такий же обмежений, вузький.
Своє життя нинішні урядовці будують за височенними парканами в оточенні численної охорони. Жодних спроб загальнонаціонального порозуміння. Жодних спроб налагодити діалог з людьми. Повна зневага до соціально незахищених, до малого і середнього бізнесу.

Зухвале хизування розкішшю та податковими деклараціями, за річним обсягом яких можна дозволити собі лише штани від костюму. При цьому влада пропонує нам не реформи, а прожекти: від переламування Конституції і псевдо-адмінреформи до маніловських інвест-проектів.

Кара за це неминуча – якщо не «єгипетська», то «українська».