Корупція в судах

Судова гілка влади сьогодні викликає найбільшу кількість нарікань з боку пересічних громадян.

Адже, від судової системи залежить те, чи буде подолано корупцію в країні загалом. Натомість, символом корупції в Україні за останні роки став не міфічний «сержант Петренко», не легендарний чиновник-бюрократ «Іван Іванович», а цілком реальний суддя Зварич, який від багатьох своїх колег відрізняється одним: йому не пощастило і він попався на гарячому. Про це учора, 30 травня, під час круглого столу «Корупція і судова влада» в УНІАН заявив голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко. Про це повідомили Інституті української політики. 
К.Бондаренко навів дані, які два роки тому отримали соціологи Інституту Горшеніна. На запитання, чи довіряєте ви судам, переважна більшість респондентів відповіли – «Ні!». Суди в рейтингах недовіри посідають першу сходинку – і лише за ними йдуть міліція, прокуратура, органи державної влади (до речі, найменш корумпованою респонденти визнали Службу безпеки України). Понад половина опитаних заявили, що правди в судах можна добитися, але це коштує великих грошей. 25% скривджених не звертаються в суди взагалі, оскільки не вірять, що зможуть добитися правди.
Коли сьогодні мова йде про реформу судоустрою, то необхідно говорити саме про таку систему, яка допомогла б уникнути корупції в судах і повернула б громадянам відчуття справедливості. Без реформи судової системи – причому докорінної, а не косметичної – не можливе глибинне реформування усіх інших суспільних структур. Не випадково Олександр ІІ, скасувавши кріпосне право і взявши курс на реформи в Росії, насамперед розпочав реформу судової системи. Володимир Путін у Росії, впроваджуючи комплекс заходів по боротьбі з корупцією, особливо посилив відповідальність суддів. У тій же Росії кілька років тому було запроваджено антирейдерське законодавство (адже не секрет, що основа рейдерства – це не стільки захоплення підприємства групою осіб, скільки винесення судом рішення на користь рейдерів). У перший же місяць діяльності цього законодавство у розшуку перебували понад 80 суддів!
Останнім часом інформаційні агенції передають факти затримання представниками Служби безпеки України працівників судів. Кричущі факти зловживань були виявлені нещодавно у Шевченківському суді міста Києва, у кількох районах Київської області. Окремі суди перетворитися на символ корупції та беззаконня – і використовуються журналістами у тому ж значенні, у якому у середні віки використовувалося поняття «Шемякин суд».
К.Бондаренко зазначив, що через брак довіри до судів, через переконання громадян у корумпованості судової гілки влади відчувається брак легітимності багатьох процесів. Скажімо, розгляд справ щодо корумпованих чиновників наштовхнеться на класичне «А судді хто?». Тому очищення суспільства від корупції повинно відбуватися паралельно з очищенням від корупції судів, перетворення судів на дійсно відкриту і авторитетну інституцію.
Присутній на круглому столі начальник управління головного управління по боротьбі зі корупцією Віктор Трепак зазначив, що в 2010 році за матеріалами СБУ і Генеральної прокуратури було порушено 33 кримінальних справи, 29 з яких щодо судів.
«А якщо говорити про цей рік, то в 2011 році уже порушено за нашими матеріалами 12 кримінальних справ, з них 4 кримінальних справи за ознаками хабарництва», - додав він.
В. Трепак звернув увагу на складність боротьбі з таким негативним явищем як хабарництво у судах, через серйозну протидію зі сторони судів.
«Є дуже серйозна протидія у розслідуванні кримінальних справ. Суді, маючи широке коло впливових знайомств, володіючи зв’язками можуть протидії розслідуванню. Зокрема, скасовувати постанови про порушення кримінальних справ», - наголосив він.
Представник СБУ як приклад навів випадок, коли один із заступників голови районного суді, близько 15 разів оскаржувала постанови про порушення кримінальної справи.
«Справа розслідується більше 4-х років. І це також не дає можливості ні Генпрокуратури та іншим правоохоронним органами адекватно реагувати та проводити всі необхідні слідчі дії. А це проходить час і втрачаються докази», - додав В. Трепак.
Також, він вважає за доцільне скасування кримінальної відповідальність за провокування дачі хабара суддям.
“Якби, законодавець скасував цю норму, і нам самим можна було провокувати хабар судді, ми б могли краще працювати у викоріненні хабарництва”, - повідомив В. Трепак.
Він також наголосив, що наразі є багато проблем і перешкод щодо документування працівниками СБУ фактів хабарництва серед суддів.
В свою чергу, народний депутат Юрій Кармазін вважає, що судова реформа це - «не тільки тупцювання на місці, але й біг назад».
Він наголосив, що не зважаючи на те що на протязі 2010-2011 року Верховна Рада звільнила за порушення присяги 33 судді, такий стан справ не відповідає запитам суспільства
«Це колосальне число, такого не було в жодному році…Але чи відповідає це тим запитам суспільства, тим тисячам зверненням громадян, які ставлять питання про неможливість терпіти дальше порушення в судовій системі. Очевидно, не відповідає запитам громадян», - сказав нардеп.
За словами Ю.Кармазіна, не досягнуто прозорості в процесі обирання суддів, а також в масовому переведенні суддів в Київ з інших регіонів. «А це безперечно є одна з передумов подолання корупції», - додав він.
Окрім цього, нардеп вважає, що скасування кримінальної відповідальності за провокування дачі хабара суддям може стати небезпечним.
«З одного боку, так, це буде ефективно, хоча будуть перегиби і політична вмотивованість. Але саме через те, що це дасть політичну вмотивованість, роботи це вкрай небезпечно", - сказав він.
Водночас, окрім критики, Ю.Кармазін наголосив на позитивному моменті судової реформи, а саме на спрощеній системі притягнення покарання суддів до відповідальності.
«Якось почала рухатися процедура покарання судів за вчиненні правопорушення. Це єдиний позитивний момент, який я можу відзначити», - сказав нардеп.
Народний депутат Валерій Писаренко підтримав свого колегу в цьому питанні. Окрім цього він додав, що парламент вимагатиме закладання в бюджет достатньої кількості коштів для фінансування судової гілки влади.