Я проти усиновлення дітей особами, які перебувають в одностатевих шлюбах

Мною зареєстровано проект Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення усиновлення українських громадян особами, які перебувають в одностатевих шлюбах.

Однією із основних функцій держави є охорона дитинства, сім’ї, батьківства, та материнства ( стаття 51 Конституції).

Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу (стаття 52 Основного закону).

Вищевказані положення закладені не лише в Конституції України, а й гарантуються актами міжнародного законодавства, зокрема, Конвенцією про права дитини та чинним законодавством України.

Сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього (ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Однак, незважаючи на зазначені принципи та засади демократичного суспільства, в Україні спостерігається стрімка тенденція порушення прав дітей.

Це обумовлено прогалинами, що містяться в законодавчих актах, якими регулюються правовідносини щодо становлення інституту сім’ї, дитинства, батьківства та материнства.

Так, зокрема, останнім часом в Україні зустрічаються непоодинокі випадки усиновлення українських дітей іноземцями з нетрадиційною сексуальною орієнтацією та особами, які перебувають в одностатевих шлюбах.

Діяльність держави, за якої дозволяється в такий спосіб усиновлювати дітей, не лише не відповідає релігійним, традиційним та моральним засадам українського суспільства, а й призводить до попрання їх прав, оскільки порушується природне середовище виховання та становлення дитини. Наслідком таких дій є психічний розлад дитини, що тягне за собою антисоціальні процеси в суспільстві.

Тому, є нагальна потреба врегулювати вказані правовідносини, шляхом заборони усиновлення українських дітей особами, які перебувають у одностатевих шлюбах.

Законопроект розроблено з метою забезпечення реалізації конституційного права дітей на утримання та виховання в умовах природного середовища з метою забезпечення їх фізичного, духовного, інтелектуального, культурного та соціального розвитку.

Завданням законопроекту є усунення прогалин, які існують в законодавчих актах щодо охорони дитинства, які призводять до порушення прав дітей.

Законопроектом пропонується доповнити Сімейний кодекс України новою статтею 125-1 та доповнити зміст статті 212 положеннями, які регламентуватимуть неможливість усиновлення та визнання батьківства українських дітей, особами, які є іноземцями чи особами без громадянства і перебувають в одностатевих шлюбах.

Законопроектом регулюються правовідносини щодо визначення батьківства та процедури усиновлення дітей.

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють зазначене питання є Конституція України, Сімейний кодекс України та Закон України «Про охорону дитинства».

Реалізація положень даного законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

Реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування, після його прийняття не впливатиме на видаткову частину Державного або місцевих бюджетів.

Внесення відповідних змін до Сімейного кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства» усуне існуючі в ньому прогалини, що забезпечуватиме реалізацію конституційних гарантій українських дітей та належне виконання державою її функції щодо охорони дитинства.