День Соборності як день єднання

Мені, як і багатьом українцям, дуже б хотілося, щоб День Соборності (а відтепер ще й Свободи), який ми всі відзначатимемо 22 січня, став днем єднання опозиції.

Щоб наблизив повернення України до кола справді вільних демократичних країн. Саме такого кроку чекають від демократичних партій громадяни. Це був би серйозний сигнал суспільству напередодні старту виборчої кампанії. Це б сприяло зростанню довіри до опозиційних партій та їх лідерів, посилювало відповідальність політиків перед виборцями.

Останнім часом закликів до об’єднання демократичних сил в Україні не бракує. Головне питання – навколо яких принципів і цінностей мають згуртуватися всі ті, хто заявив про своє неприйняття політики нинішньої влади. Як зробити це об’єднання ідейним і довготривалим, а не передвиборчо-кон’юнктурним?

Твердо переконаний: ритуальні рукостискання перед камерами, якщо за ними не стоїть ідейне об’єднання і відмова від взаємопоборювання, можуть лише зашкодити опозиційному руху. Від нас чекають нової і щирої політики, виборці втомилися від агресивності, підкилимних інтриг і некомпетентності. Вони хочуть, аби демократи об’єдналися не лише «за хвилину до розстрілу», вигукуючи «владу геть!». Люди чекають від нас програми спільної роботи у новому парламенті, чіткої відповіді на питання, як ми збираємося повернути країну на демократичний шлях розвитку, наблизити до справжньої євроінтеграції. Наскільки жорстко стоїмо ми на позиції, що Юлія Тимошенко і Юрій Луценко повинні взяти участь у наступній парламентській кампанії, бо тільки тоді ці вибори можна вважати конкурентними.

Думаю, дати відповіді на ці важливі питання можливо лише тоді, коли ми запропонуємо виборцю нову якість політики. Якщо разом докладемо максимум зусиль для оновлення політичної еліти. Не лише коли залучатимемо нових авторитетних особистостей до політики, а й у першу чергу пропонуватимемо цивілізовані європейські принципи і самі станемо їх дотримуватися.

Саме тому наша партія «УДАР» сьогодні пропонує колегам по опозиції підписати Угоду про співпрацю і взаємодопомогу опозиційних сил на виборах до парламенту. Цього тижня ми направили всім лідерам усіх демократичних партій проект цієї Угоди.

Переконані, що в умовах зростаючої недовіри суспільства до політичних партій нам всім конче необхідно вести більш активний діалог з громадянським суспільством, з неурядовими організаціями, які сьогодні стали на захист прав і свобод людини. В цій угоді ми врахували пропозиції громадянського руху «Чесно» щодо критеріїв до всіх кандидатів в депутати, які матимуть честь представляти об’єднану опозицію.

Очевидно, що вибори будуть не просто жорсткими. Це буде протистояння «не на життя, а на смерть» між владою і опозицією. І перемогти «продуктові пакети» від влади на мажоритарних округах зможуть не просто висуванці від опозиції, а лише найавторитетніші і найсильніші політики, яких підтримують в першу чергу виборці, а не лише партійні вожді.

Наша партія вважає, що голосування за закон про вибори було помилкою опозиції. До речі, таку думку висловили в своїх «листах із застінків режиму» Юлія Тимошенко і Юрій Луценко. І щоб сьогодні разом виправити цю помилку, ми повинні відмовитися від квотного принципу в дискусії про мажоритарні округи. Згадати весь попередній досвід «квотного принципу» при формуванні урядів, коаліцій, керівництва Верховної Ради. Цей принцип ніколи не був гарантією професіоналізму влади, а навпаки, відкривав шлях інтригам та підкилимним іграм. У результаті перемагали особисті амбіції вождів та їх оточення, а не суспільна доцільність і здоровий глузд.

Ми дуже хочемо, аби 22 січня відбулося справжнє об’єднання опозиції на чітких, прозорих і політично вмотивованих засадах. Хотілося б вже з лютого почати спільну роботу з підготовки наших членів виборчих комісій та спостерігачів, які разом зможуть убезпечити виборчий процес від будь-яких спроб фальсифікацій і разом захистити результат голосування. Усе це сприятиме створенню потужної демократичної більшості у наступному парламенті.

Ми пропонуємо публічно заявити, що нашим головним опонентом є діюча влада і всі партії, які з нею співпрацюють та підтримують. Саме вони стануть нашим об’єктом критики. Натомість у демократичному таборі ми маємо відмовитися від взаємопоборювання. Кожне слово, кинуте в бік дружньої опозиційної партії, працює на владу, посилює її. Звичайно, у нас є проблемні й дискусійні питання, але всі протиріччя варто вирішувати за столом переговорів, а не посилати одне одному «привіти» через ЗМІ.

Ми повинні виконати наші програмні виборчі обіцянки і продемонструвати виборцю відкриті партійні списки, провести відкриті з’їзди, на яких роздати біографії всіх кандидатів у депутати.

Нарешті, ми повинні публічно зафіксувати критерії та принципи, за якими визначатимемо і узгоджуватиме кандидатів, які представлять опозицію як за списками, так і в мажоритарних округах.

Йдеться не про те, щоб просто поділити округи за квотами. Ми вважаємо, що від опозиції у кожному мажоритарному окрузі треба висунути найбільш авторитетного кандидата, який користується підтримкою людей. Але визначити цього достойного мають не вожді за зачиненими дверима, а самі виборці. До речі, це дозволить оновити українську політичну еліту, залучити представників громадських організацій, авторитетних і популярних людей з різних професійних сфер – бо в суспільстві сьогодні є великий запит на нові імена.

Опозиція не повинна допустити ситуації, коли під її знаменами у Верховну Раду потраплять корупціонери, зрадники і «тушки». А в ситуації, коли округи просто діляться за зачиненими дверима, такий ризик є.

Тільки продемонструвавши прозорість й нові політичні принципи ще на старті кампанії, опозиція зможе виграти у адмінресурсу й гаманця влади. Бо гречку і цукерки її висуванці вже почали розносити по всім округам – і ви про це теж знаєте.

«УДАР» наполягає на необхідності відмовитися від боротьби між собою. Ми не маємо права самі послаблювати опозицію. Ми маємо дбати про відновлення довіри між демократичними партіями.

Ми не прагнемо декларативного об’єднання. До справжнього ж готові долучитися і стати надійними і серйозними партнерами. Тому пропонуємо також одним з принципів нашого об’єднання визначити й сформулювати спільні принципи створення демократичної більшості у новому парламенті.

Сподіваюся, що наші колеги по опозиції розуміють усі загрози та можливі наслідки розпорошеності зусиль опозиційних сил у виборчій кампанії, яка вже фактично розпочалася.

Моя рука відкрита для щирого рукостискання. Сподіваюся, 22 січня матиму нагоду потиснути руку всім партнерам по демократичному табору, разом підписати Угоду, проект якої вже розіслано колегам, і разом нанести удар нинішньому корумпованому режиму.

Текст Угоди можна прочитати тут