Медитувати на Януковича

Днями я провів серію консультацій із провідними вітчизняними таксидермістами стосовно того, що ж там нарешті всередині у нашого президента

Днями я провів серію консультацій із провідними вітчизняними таксидермістами стосовно того, що ж там нарешті всередині у нашого президента. Бо навіть ті, хто так чи інакше годуються з політики, не можуть дати впевнений прогноз Януковича. Кравчук був простий, Кучма піддавався логіці, не прорахувати Ющенка могли тільки симпатичні наївні ідеалісти з начисто відмороженим на Майдані здоровим глуздом, проте, Янукович – це міжнародна людина-загадка. Ніхто не здогадується, що він утне завтра і навіть я не знаю, на що він не здатен.

Повернемось до консиліуму тих, хто знає, що форма ніколи не відповідає змісту. Бобри диктатури гризуть дерево свободи! – виголосив провідний автор філософського таблоїду «Мисливство та рибальство», і додав – В Україні поголів‘я всіх тварин в т.ч. українців за останні 20 років неухильно зменшувалося, і лише дикі свині й ті види, що харчуються падлом, підтримали нашу незалежність своїм приплодом.

Янукович – мисливець, – подумав я, - і явно спирається на ті види, які зростають. Але що це нам дає в осягненні глибини його душі?

Найцікавіше – це стосунки Президента з невідомим, з тим, що перебуває за межами його розуміння – з Європою, – зауважив N (він займається набиванням тушок в Кабінеті міністрів і просив не посилатися на нього під час розголошення державної таємниці). Захід ніколи нікому відверто не загрожує. Французи і Каддафі розповідали про демократичні норми, а не про держак від лопати, яким його зґвалтують місцеві правозахисники, поки їхній інструктор з Le҆gion e҆trange҆re дивитиметься в інший бік. Послання Ради Європи треба читати між рядків, а наш хлопець читає між книжкові шафи.

Ну, звідки він може знати за механізми західної політики, – роздратовано продовжує N, – з «Хрещеного батька»? В кращому випадку, з екранізації «Трьох мушкетерів». Там показано, що кожний Герцог Бекінгемський повинен тримати в льосі свою Міледі і берегтися замаху. Тому по Давосу наш герцог Межигірський пересувався в оточенні шістьох бодігардів. І справді, весь західний кінематограф – про безпринципність, продажність і зрадливість західних політиків. Отже Янукович вважає себе таким, як вони.

Нашим юним натуралістам не варто забувати й те, що Янукович має сякий-такий особистий екстремальний досвід зіткнення з європейською та американською політикою. Він відчув на собі їхній демократичний цинізм 2004 року. Він бачить, що Путіну всі ці роки пробачали те, що не пробачали Лукашенку, що саудітам можна те, чого не дозволяють сірійцям, що треба бути вигідним Заходу, щоб тобі дозволяли, і він старається – не йде до митного союзу.

На це почесний таксидерміст Херсонщини розказав старовинного анекдота за попика, який в Херсонських степах підсів до диліжансу, де їхали місцеві землевласники. Вони вели світську бесіду за полювання, коней і жінок, у якій нашому попику кортіло взяти участь. Нарешті, він вклинився в паузу: «Єжче єдений подібний случа҆й в «Одеських Вєдомостях» прочєл: Єденая благородная дама вийшла заміж!» (це дзенівський анекдот, він не для того, щоб сміятися)

Без огляду на легендарні страусячі мешти, Янукович таки справді простий хлопець з пролетарів, йому, як і всім нам, гегемонам, важко усвідомити, що політес тримається на нюансах понять і правил. Ти можеш хоч поїдати немовлят довгими зимовими вечорами, але сякатися в гардани – не можна.

Єдине, чому він міг навчитися в криміналізованому середовищі Донбасу – це те, що «понятія» - это кто сколько понял», що коли люди борсаються в купі зелених грошей, неважливо, хто з них «вор», а хто «мусор».

На відміну від Донбасу, в Брюсселі поняття діють. Нам, шахтарям в «бріоні», вони незрозумілі, важко вловимі і неприємні, ми ніяк не можемо второпати, чому з нас сміються, чому вимагають «або зняти хреста, або одягти труси».

Гадаю, - сказав найстаріший з нас, - ви копирсаєтеся в складових виїденого яйця, прагнете розкласти на складові просте, а воно не розкладається. Президента легко описувати як Абсолют, через частку «не», через те, чим він не є. А це нескінчений процес. В ньому нема національного, нема антиукраїнського, нема ідей, нема надзавдань, нема смаку, нема передбачення. В ньому нічого нема, вірніше, все вміщається і ніщо не затримується, як в судині без дна. Є лише прості реакції на подразники. Він здатен ненавидіти тих, хто його ображає, любити тих, хто в дану хвилину корисний, хотіти заповнити для себе нижчі рівні піраміди Маслоу, прагнути, як і будь-який живий організм, рівноваги, намагатися заповнити собою максимум простору.

Він не працює Президентом. Він просто Є президентом. Він вибирає буття, а не становлення. Він ідеал чиновника: Ви платите йому не за те, що він робить, а за те, щоб він чогось не зробив, за те, що він є.

За весь час президентства він прийняв лише два стратегічні рішення: щодо здачі Севастополя і арешту Юлі. Всі інші його рішення – лише кадрові. Але навіть вони вимушені. Це кадрові реакції. Навдивовижу немає кадрових революцій, чого всі повсякчас очікують. Він ніби йде до асоціації з Європою, бо так воно йшлося до нього. Сплачує за газ, бо така угода складена до нього. Їде на саміти, куди прийнято було їздити до нього.

Щось змінити для нього – це змінити людину на посаді. Погано з газом – треба змінити переговорщика (мабуть, незабаром змінить). Погано з асоціацією – буде міняти Міністра закордонних справ. На чолі нашого метафоричного війська не полководець, не нач. штабу, але – начальник відділу кадрів. Він не малює стрілок на картах, не командує батальйонам бити у центр позицій противника, він лише призначає і звільняє. Він не ставить на стратегічні посади етнічних українців (віддає перевагу громадянам Росії) з єдиної причини: з українцями доводиться напружуватися, а він цього не любить.

Проте, у нього є характер, – заперечив наймолодший член консиліуму, - Пишуть: «Опозиція зіпсувала Януковичу виступ у ВР…» Насправді в Януковича виявилися міцні нерви. Правда мала б звучати так: Янукович зіпсував опозиції протест. Я б не розраховував на його слабкості. Режим сильний саме нервами Януковича. Натомість, сила опозиції має вимірюватися рівнем невротичності її вождів. Більше істерик, більше скандалів, більше піни на губах. Верніть нам Юлю!

Доля країни й загадка Януковича не були розв‘язані на цьому консиліумі, бо по телевізору почався футбол.