Почни із себе

Українець, говори українською

Вітаю! З доброї волі редактора та власного бажання я тепер тут – у блозі на  «Кореспондент.нет» . Сьогодні 23 липня, і це мій перший запис.

Один мій друг, родич родини Шухевичів переповів мені історію від Юрія Романовича Шухевича.

Із своїх 78 років, Юрій Романович – 37 провів у таборах. Уперше він сів у 15 років, вийшов – під шістдесят.

Я на світі прожила менше, а це ціле вже моє життя, ніж відсидів у таборах Юрій Романович Шухевич. Він розповів, що у таборі – голодування один із інструментів впливу на ситуацію. Це завжди останній спосіб і останній аргумент.

Один раз Юрій Романович бачив, як голодував 62 дні один із зеків. Цей чоловік помер. Ціною свого життя він змінив ситуацію у таборі.

Або ти голодуєш і йдеш до кінця, чим вимагаєш змін. Або ти не починаєш голодування. Голодують, аби тільки перемогти. Ціна твоєї перемоги буде рівно такою, якими виявляться твоя воля, сила духу та наскільки твердими будуть твій характер і нестримне прагнення перемін.

Я переповіла цю історію, бо я також впевнена в тому, що голодування – це квиток в один бік. Через це я не голодувала, бо впевнена, що не всі засоби використані.  І ще більше я в цьому переконалася, прочитавши колонку Анатолія Борсюка на сайті LB.ua в останній день роботи цього ресурсу. Тому, на жаль, не можу дати посилання на цю статтю.

Завжди знала Анатолія Борсюка, як українського кінокласика, тепер відкриваю як філософа. Респект Вам, Анатолію Давидовичу!

Так от: історія івриту. Як відомо, іврит був мовою у часи біблейські. Потім майже 2000 років іврит був мертвим. Рівно до тих пір, поки не народився один чоловік в маленькому білоруському селі. Цей чоловік відродження івриту зробив метою свого життя. Він говорив на івриті, цією мовою говорили його діти, говорили його друзі. А потім, коли утворилася держава Ізраїль – уже була достатня кількість людей, що говорили на івриті. Сьогодні – це державна мова Ізраїлю.

Декілька правил, які варто запам’ятати:

     1. Будуй школу, потім синагогу, і в останню чергу будинок. І ні в якому разі не навпаки.

     2. Не здавайся.

     3. Для будь-якої доброї справи достатньо одного ентузіаста, якого ніщо не може зупинити.

     4. Почни із себе.

     5. Єврей говори на івриті.

У нашому випадку я пропоную: давайте почнемо кожен із себе! Українець, не здавайся, адже для будь-якої справи достатньо тебе одного. Українець, говори українською. Обов’язково дома, в родині, на роботі, у громадському транспорті, у магазині, на прийомі в лікаря, на батьківських зборах у дитини в школі, на дискотеці, на офісних нарадах – скрізь, де проходить наше життя. Я вже почала!