Рускоязичєство

Радянський новояз, яким федеральне телебачення отруює мізки телеглядачів, має такий самий стосунок до великоросійського нарєчія, як ідіш до івриту

Суддя Печерського суду українською мовою зачитав Сергієві Шевченку постанову про утримання під вартою за те, що Сергій Шевченко разом з іншими українцями боровся під Українським домом за те, щоб судді зачитували свої постанови українською мовою.

Не намагайтеся знайти в цьому логіку, інакше ви дійдете висновку, що боротися треба за те, щоб судді мовчали – не зачитували постанов, не виносили вироків. Тоді мені доведеться написати на вас заяву до міліції. Доноси українською вони прийматимуть завжди, навіть тоді, коли Верховна Рада дозволить їм не чути україномовні крики про допомогу з темних провулків.

Подібне лінгвістичне розділення вже практикує УПЦ МП. Нещодавно мені довелося покататися по Поділлю. Там бурхливе римо-католицьке відродження. Відбудовуються напівзруйновані храми. Написи в них українською (окрім тих, що латиною). Парадоксальним чином саме латиняни практикують українізацію. Було б їм вправлятися в подібному у XVII столітті. Обійшлося б без руїни і без Москви.

Стурбована цим УПЦ МП лихоманливо будує в стратегічних місцях свої церкви, всі як одна за жахливими московськими проектами, дуже подібні на поволзькі мечеті (Московщина повертається до коріння). В них культивується «русскій духъ», «русскій міръ» і рускоязичєство. В Тульчині РПЦ прихопило величезний, колись католицький класицистичний храм, збудований у XVIII ст. Він весь увішаний «іконами» Миколи ІІ страстотерпця, і все суцільно російськомовне, окрім написів на скриньках для пожертв. Аби малоросіянам було зрозуміліше, куди кидати гроші. На відміну від підступних католиків, московські православні лишаються простими, щирими, «бєзхітросними» людьми.

Дуже важливо, щоб українська молодь не радикалізувалася в своїй боротьбі за свою мову. Навіть саме́ означення «рускоязичниє» - образливе і несе явні ознаки неполіткоректності. В Америці вже ніхто не назве негром навіть самого непутящого афроамериканця, натомість кажуть – «містер президент» (сам чув)!

Наших співвітчизників, які мають ті самі проблеми, що й Азаров, краще називати «громадяни з обмеженими лінгвістичними здатностями». Для них треба виділяти спеціальні місця в трамваях, носилки в аеропортах, їхніх дітей звільняти від фізкультури. Для громадян з обмеженими лінгвістичними здатностями мають будуватися особливі кабінки для голосування, скорочені виборчі бюлетені, зручний в користуванні окремий президент, який ба крав у них за особливим тарифом і спрощеною процедурою. Для громадян з обмеженими лінгвістичними здатностями необхідно впровадити посильну для них другу державну мову – російську.

Якщо без жартів, то українська влада, яка незабаром постане в Україні замість влади Януковича, має на якійсь час зробити російську другою державною, аби дошкулити колєсніченкам. Це має бути справжня російська мова, мова Протопопа Аввакума й Аврамія Паліцина не зіпсована київськими вченими та секуляризованими євреями, русская словєсность, а не радянський новояз: «А азъ в то время, запершися, молился с воплємъ ко владике: Господи, укроти ево и примири ими же веси судьбами». Не українською, а саме такою мовою телеканали мають бути змушені перекладати улюблений телесеріал «Менти».

Поза сумнівом базовий електорат Партії Регіонів зрадіє поверненню справжньої російської дореформеної граматики, коли в заявах на оформлення допомоги по безробіттю йому доведеться вгадувати, де писати «е», а де «ять», де «ферт», а де «фіту».

Якщо вже русифікувати одеситів, то по-справжньому, у стилі хард-рюс. Понєжє чай не хахлы (вычерне негодоное).

Радянський новояз, яким федеральне телебачення отруює мізки телеглядачів, має такий самий стосунок до великоросійського нарєчія, як ідіш до івриту. Коли євреї творили Ізраїль, вони вклали серйозні зусилля в те, щоб придушити ідіш. Те саме ми маємо зробити для наших рускоязичєскіх братів з їхньою калічною говіркою, яку вони помилково вважають «вєликим і могучім». Найгірше в радянському новоязі те, що він продовжує рухатися, як зомбі, після смерті СССР. Свого часу «шкраби» ліквідували звальний відмінок: О, Єкатєріна! («Єкатєріна Велікая. О! Поєхала в царскоє село»). Проте, нині він виродився у зомбіформі: Кать! Наташ! Вань! Ось за це (в ім‘я Державіна і Сумарокова) варто саджати на десять з конфіскацією.

Якщо правильно захищати руській язик, його носії самі (до того ж правильною галицькою говіркою) молитимуть нас про звільнення від нього. Проте, варто не поспішати погоджуватися.

До речі, апеляційний суд випустив Сергія Шевченка на підписку про невиїзд (Боже! Яка добра новина і як вона жахливо звучить!).

БРАТСТВО.info