Хрестовий похід уряду проти реальності триває

Прем’єр та фізичний світ

Один відомий філософ зазначив свого часу, що якщо теорія не відповідає практиці, то тим гірше для практики.

Українській уряд розвинув дану тезу, довівши її до економічно-практичного втілення, що не так давно засвідчив наш шановний український прем’єр.

Зокрема, під час відвідин Запорізького автомобілебудівного заводу, він почав розповідати робітникам про те, що середня зарплатня в Україні становить 3,5 тис. гривень, чим викликав сміх. Запитавши про причини веселощів, він одержав відповідь від робітника, що його зарплатня 1,5 тис. гривень.

Досконала урядова теорія увійшла у смислове зіткнення із огидною практикою, але як завжди перемогла. Зокрема, одержавши нові дані, прем’єр зробив геніальний висновок. Якщо робітник одержує менше, ніж повинен, то він працює неповний день. І щоб там робітники не казали у відповідь, висновки залишилися незмінними. Неповний день – і все!

Це не перший епізод “Хрестового походу проти реальності”, який із максимальним напруженням ресурсів веде український уряд.

Зокрема, прем’єр щиро вважає, що:

-          За 2,5 роки ціни в Україні виросли лише на 10 %.

-          Що влада за останні 2 роки стала більш відкритою;

-          Що в Україні відновлена соціальна справедливість;

-          Що у українців гарна зарплатня, що вона вже така, як у європейців;

-          Що вони багатіють на очах;

-          Що в країні – стабільна фінансово-економічна ситуація;

-          Що скоро наша держава сама себе забезпечуватиме газом;

-          Що скоро смертність перевищуватиме народжуваність;

-          Що за цей період темпи євроінтеграції України зросли;

-          Що на українських підприємствах конкурентна зарплатня;

-          Що ставки по депозитам в Україні занадто високі;

-          Що найважливіша проблема українського села – відсутність культури;

-          Що українці забагато відпочивають;

-          Що в низькій якості м'ясо-молочної продукції винувате населення, яке її виробляє на 80%;

-          Що реально продавати кв. м. житла по 5,5 тис. гривень;

-          Зрештою,що раніше в Україні викорінювалася російська, що сам він добре знає українську мову, що українці йому вірять;

Все це – елементи довершеної картини світу, у якій вирішено усі питання. Зарплати вже досягнули стелі, пробили її та зростають далі. Українці не знають куди дівати гроші,за що безмежно вдячні своїм дорогим правителям. Що село не припиняє розвитку, що українські поклади газу скоро перетворять нас на новий Кувейт. Що багаті українці, натішившись від своїх статків, зосередилися на проблемі народжуваності, оскільки знають, що скоро одержать майже дармові квартири. Що економічний розвиток вже вивів Україну у перші ряди світу. Що Європа просто благає Україну інтегруватися у свої ряди. Що демократія та численні свободи в Україні процвітають і т.д.

А коли ця надійна, залізобетонна картина світу вступає у нерівну боротьбу, бій із реальністю, то одразу знаходить цілий арсенал зброї для самозахисту.

Зокрема, усі ті, хто не погоджуються із урядовою теорією займаються демагогією, що вони – примітивні популісти, що їм допомагає суцільний негатив на телебаченні.

Всі ці засоби дозволяють якщо не перемогти реальність, то, принаймні, заявити усім оточуючим і собі, що дійсності завдано рішучої поразки.

Проте,незважаючи на усі зусилля, реальність продовжує боротьбу та не зважає на усі зусилля. Підступно підбурюючи громадян, вкладаючи їм у голови незручні думки, вона не припиняє воювати з ідеальною урядовою картиною світу, не дозволяючи “покращенню” стати всеохоплюючим та незворотнім.

Папери – проти людей, графіки – проти світу, що даний нам у відчуттях, статистика - проти реалій, слова проти дій…

Здається, що дійсність все ж має перемогти.

Але українські урядовці не здаються, і вірять, що РЕАЛЬНІСТЬ ВСЕ-ТАКИ БУДЕ ПЕРЕМОЖЕНА.