Висотка в кожному дворі? Це вигадка!

Мене запитують, як досягатимуться високі темпи житлового будівництва в Києві, якщо його планується залишити в нинішніх межах. Відповідаю: необхідності ущільнювати нема.

Спершу нагадаю, що нині чинним Генпланом 2002 року передбачалося розширення меж Києва на нових територіях площею 64 тис. га прилеглих сільських рад і міст Київської області - фактично удвічі. Однак це не було узгоджено ні з обласною радою, ні з районними радами в області. Тому ці території забудовувалися за рішенням органів місцевого самоврядування з урахуванням місцевих потреб, з іншим цільовим призначенням, ніж було закладено в Генплані Києва. За проектом нового Генплану, межі міста залишаються незмінними.

Тепер відповідаю. Будівництво вестиметься не методом ущільнення, як дехто вважає, а, за рахунок нових вивільнених територій, хоча в Києві щільність забудови і щільність населення в півтора-два рази нижча, ніж, приміром, у інших містах Європи та Москві.

Щодо нових територій, то слід врахувати, що  у столиці, крім вільних та незабудованих територій, є 6,7 тис. га промислово-складських зон, більшість з яких використовуються неефективно. Та і самі їх власники не раз висловлювали бажання побудувати там житлові або офісні будівлі.

Ще 1,2 тис. га - території спецпризначення, це військові частини, яких не повинно бути в такому обсязі у столиці.

Території сільгосппризначення займають 2,7 тис. га, а яке може бути сільське господарство в межах міста?

Також підлягають реновації території з п'ятиповерховими будинками - це теж резерв забудови.

Для житлового будівництва нові території планується освоювати в основному на правому березі, оскільки нині 40% населення живе на лівому, де робочих місць лише 18%, тому потрібно знизити цей дисбаланс.

А шляхом розширення кордонів зараз не йде жодне європейське місто, крім Москви. При тому, що в Москві практично на тій же території, яку займає Київ, проживає в чотири рази більше населення.

Треба використовувати методику і підходи, які є, наприклад, у Парижа або Лондона. Ці міста юридично не розширюють свої кордони, але генплани їх забудов передбачають спільне використання приміської зони. У Парижі створили загальний координуючий орган, в якому мерія та представники обраних органів приміської зони разом вирішують всі питання забудови міста і прилеглих територій. Необхідно в перспективі створити для столиці і області такі ж місцеві органи управління, які будуть вирішувати питання розвитку 10 районів Києва, винесення промислових підприємств за територію міста, транспортні розв'язки, єдиний зелений каркас тощо.