Кривавий шабаш "аделаджівців" у Головпоштамті

Як Олександр Попов через намагання створити "кишенькову" громадську раду спровокував скандал з іноземними дипломатами.

Шабаш «з танцями» головуючого на столі під дріб барабана, бій стекол, газ, бійки та фізичне усунення з зали всіх «інакомислячих» -так проходило засідання по формуванню нового «кишенькового» складу громадської ради при КМДА на 2013-2014 рр., переважна більшість учасників якого складали громадські організації спільноти «Сандея Аделаджі» та інші «провладні» громадські інституції. Сама ця рада повинна доносити думку київської громади до влади та контролювати останню. Але…

Спостерігаючи за створенням інших «кишенькових» громадських рад та не очікуючи майже нічого нового, я була неймовірно здивована тим свавіллям, яке ініціативна група влаштувала у будинку Головпоштамту, де проходили установчі збори. Головпоштамт було обрано як режимний об’єкт в цілях недопущення «сторонніх осіб» на засідання (не пропускали, навіть, опозиційних народних депутатів та журналістів (!). Наприклад, на народного депутата від ПП «Свобода» Едуарда Леонова, який намагався зайти до будинку, було скоєно напад та нанесено тілесні ушкодження.

Спільнота «Сандея Аделаджі» отримала вказівку прийти на 8.00 (за 2 години до початку засідання) та зайняти всі місця у першій половині зали, особливо, у перших рядах. Мені вдалося зайняти 2 місця у першому ряду, але, дочекавшись коли я встану та моя колега відвернеться, «чергуючий» біля мого крісла чоловік (який отримав завдання від ініціативної групи зайняти моє місце як «особливо небезпечної у плані виступів»), просто викинув мої речі та усівся в моє крісло з радісною посмішкою успішно виконаної роботи. Але це виявилося для них недостатнім: до мене підійшла симпатична жінка та прошепотіла на вухо, якщо буду щось казати – просто вилечу з зали. Без коментарів)))

На сцені, з усіх боків, сиділи чоловіки «характерної зовнішності» для блокування підступів до мікрофону, яких, до речі, представник ініціативної групи, що розпочав засідання – Сергій Тимофєєв представив як свою охорону. По процедурі проведення засідання спостерігалася величезна кількість порушень (не буду вже на них зупинятися), але головне з них – це нелегітимність самої ініціативної групи, яка організувала це засідання, а отже, і проведення зазначених зборів щодо обрання громадської ради. Справа в тому, що згідно до Постанови КМУ №996 від 3.11.2010р. склад ініціативної групи повинний формуватися загальними зборами попередньої громадської ради (які не проводилися понад року), а не в жодний інший спосіб. Крім того, день проведення установчих зборів було неправомірно перенесено з 28 січня (у будинку «Київпроекту») на 29-те січня до Головпоштамту. При цьому, 28 січня громадські організації, які потрапили до «Київпроекту» у визначений час (до речі, всі документи на делегатів від ІГС було оформлено саме на 28.01.13) спокійно провели установчі збори та створили громадську раду, оголосив її відкритою для інших бажаючих. Обраного головою цієї громадської ради – Володимира Свєнтицького на установчих зборах 29 січня було жорстоко побито за спробу  оголосити про створення зазначеної ради.

Повертаючись до сумного 29-го числа, потрібно зазначити, що збори проходили по заздалегідь опрацьованій схемі, де будь-які рішення просто нав’язувалися та виставлялися на голосування. В Інтернеті за декілька днів до заходу «гуляв» сценарій, кількість членів майбутньої громадської ради та, навіть, її керівництво (що цілком сьогодні підтвердилося). Присутні на зборах представники громадських організацій були повністю позбавлені слова, навіть, для внесення своїх пропозицій згідно до регламенту, мікрофон нікому з залу (включаючи народних депутатів України) не надавався.

Коли я спробувала внести пропозицію до порядку денного за допомогою мегафону - його у мене протиправно відібрали, скрутив руки, а один з членів ініціативної групи – Олександр Зінченко підніс свій мегафон мені прямо до вуха й щось прокричав з метою оглушити. Репліки з місць заглушалися барабаном та гімном України (!). Після того, як я намагалася декілька разів реалізувати своє право на внесення пропозицій до порядку денного та просила слово для репліки, головуючий – Олександр Нагурний виставив на голосування питання про видворення мене з зали, що успішно було підтримано більшістю присутніх «громадських діячів-правозахисників» (як деякі з них себе називають), які дружньо кричали «геть». Коли, за підтримки колег, виштовхнути мене не вдалося, за розпорядженням головуючого, я була оточена з усіх боків декількома чоловіками, таким чином, щоб не змогла, навіть, піднятися з крісла, а, крім того, при свідках, особа на ім’я Олександр Онищенко знищив мій мандат, протиправно позбавив мене права голосу. Але, через декілька хвилин, коли я намагалися встати – Олександр Нагурний надав розпорядження вигнати мене з зали: декілька чоловіків, скрутивши мене, на руках винесли з зали, по дорозі, «упустив» на підлогу. В результаті, викликали швидку, звернулися з відповідними заявами до міліції… Сумку з особистими речами знайти не вдалося.

Дуже вразила нахабна й цинічна поведінка учасників ініціативної групи: щоб заглушити небажані репліки з місця, вони включали гімн України (!) та били в барабан, а крім того, лицемірно запропонували хвилиною мовчання вшанувати пам'ять Героїв Крут (які поклали свої життя точно не за те, щоб в Україні подібні «діячі» так порушували права людини, Конституцію та чинне законодавство). На вимогу народних депутатів, зокрема партії «Свобода» (яким, врешті, вдалося потрапити до зали), а також активістів КУПРу припинити свавілля та дотримуватися чинного законодавства, ініціативна група «спустила» свою так звану «охорону», яка і влаштувала бійку з побиттям вікон та використанням вогнегасника. В результаті, було побито народного депутата Андрія Іллєнка, інших свободівців, купрівців та громадських активістів, частина яких звернулася з відповідними заявами до правоохоронних органів. Приїжджали, навіть, представники МНС з собакою, отримавши повідомлення, що будівлю Головпоштамту заміновано.

І останнє. Члени Координаційної ради ВГО «Київське Віче», серед яких Олег Мусій, Тетяна Шевчук, Ірина Олексієнко, Ігор Гурчик, Олександр Чорниш, Тарас Кінько, Олександр Охатрін, Олександр Кликов, Вадим Торопов та я, разом з іншими громадськими діячами та активістами, взяв з собою народного депутата від Свободи та телеканал Інтер, вирішили піти до Попова, щоб особисто його повідомити про «результат» установчих зборів та отримати відповідні пояснення (або просто кинуту лист до нього у скриньку). Побачив нас, коли ми вже наблизилися до дверей будівлі КМДА, охорона зачинила двері «перед носом». Не пустили, навіть, народного депутата України.

Більш того, примусили чекати понад годину (!) легко одягнутих іноземних дипломатів на морозі – послів Великобританії, США, Індії, Китаю та інших країн разом з особами високих дипломатичних рангів у складі відповідних делегацій, які прибули на захід Індійського посольства, о 16.30. Таким чином, перед будинком КМДА утворилася така собі «дипломатична тусовка» представників іноземних держав, які ніяк не могли зрозуміти чому їх не пропускають. Ми відразу відійшли в сторону та повідомили бійцям Беркуту (яких вивели з обох боків на захист центрального входу від 12-ти киян), що не збираємось заходити у будівлю та звернулися з вимогою негайно пропустили іноземців, щоб не псували міжнародний імідж України. Двері відкрили лише через годину, а до того ми обходили представників іноземних держав та приносили вибачення від імені киян за таку прикру ситуацію. Іноземці посміхаючись зазначили, що керівництво КМДА їх повідомило, що вони повинні зачекати, оскільки десь проходить дуже небезпечний мітинг якихось розлючених людей… Ось так київська влада черговий раз внесла свою лепту у псування міжнародного іміджу України, Києва, а також державного апарату, підставив, до речі, Президента України. Може це така собі помста Попова? 

 Дехто запитає, навіщо ви йшли на ці установчі збори, якщо знали сценарій та наслідки, навіщо вам потрібна ця «кишенькова» громадська рада, яка нічого не вирішує? Відповідь дуже проста – для того, щоб ця громадська рада при КМДА не мала змоги говорити від нашого з вами імені та висловлювати з усіх приводів «одобрямс» владі. Для того, щоб не втратити почуття самоповаги та гідності, дозволив «рейдерам» відняти всі наші права, передбачені Конституцією. Для того, щоб довести, що кияни не дозволять перетворити себе на «мовчазних істот». 

Звісно, для цього потрібна і ваша підтримка!