Наступний крок Януковича скоро проявиться
08 квітня 2013, 06:20
Власник сторінки
Журналист
Луценко й Тимошенко будуть депутатами 7-го скликання - (08.08.12 р.. )
Повертаючись в минуле
Моє інтервью на сайті НУНС
http://www.nso.org.ua/ua/news/10539
Ознайомившись з текстом Указу Президента України №197 від 7 квітня 2013, яким Юрій Луценко звільнений від подальшого відбування основного покарання, Партія захисників Вітчизни вітає це рішення. Вітає зі звільненням Юрія Луценко, всю його родину і всю Україну. Це перший крок за всі роки президентства Віктора Януковича, який зроблено на зустріч відновлення справедливості щодо одного з політичних в’язнів і крок цей зроблено в вихідний день великого Православного свята. Це обнадіює…Правда, автори Указу показали різницю у підходах до помилування — опозиціонер Георгій Філіпчук звільнений від призначених судом основного та додаткових покарань, а Луценко — тільки від відбування основного покарання. Понад двохрічне знущання над Юрієм Луценко, як одним з тих, з ким асоціюється помаранчева революція і Майдан, показало виключну вибірковість дій і прокуратури і судів. Чи є різниця між звільненням від подальшого відбування основного покарання і додаткових покарань? Звичайно є, і вона колосальна. Вдумайтесь, на основі БЕЗДУМНИХ вироків, а стверджую я це, як автор Кримінального Кодексу України, в якості покарання Луценка позбавили права обіймати державні посади протягом двох років, позбавили першого рангу державного службовця, постановили стягнути з нього на користь МВС 643 тис. гривень. Нагадаю за що це покарання: за святкування дня міліції в 2008—2009 роках, «перевищення службових повноважень» при нарахуванні пенсії своєму водієві, виділенні йому житла. «Шкода» аж на 40 тис. гривень. Це зовсім не серйозно, адже на розслідування, суди, охорону,перевезення, витрачено понад 4 млн. гривень, тобто в 100 разів більше.
Спостерігаючи за судовими справами над Юрієм Луценком, я переконався в заангажованості судів, але й побачив, як мужньо Юра тримався, він суттєво виріс. Це зовсім не той молодий чоловік, який сидів в кріслі міністра. Це людина, яка вже усвідомлює що відбувається з її країною, з її майбутнім, майбутнім його дітей. В мене було враження, що судді знаходяться чи то в дурмані, чи то під впливом страшних погроз, бо додуматися до того, щоб звинуватити колишнього Міністра внутрішніх справ України в службовій недбалості за те, що він затвердив постанову про продовження провадження оперативно — розшукової справи стосовно Давиденка В.О. до 18 місяців, незаконно подовжив ведення закритої оперативно — розшукової справи треба бути або повним невігласом або обкуреним чи обколотим. Прикро стає за тих, хто виносив рішення Іменем України і знаходиться в Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ. Переконаний, що або судді мають бути звільнені без пенсії, або такий суд має бути розформований, якщо Європейський Суд з прав людини дасть іншу оцінку і вона співпаде з моєю. Все таки переконаний, що Європа розділить мої погляди і від нас українців буде залежати чи будемо ми платити по 20 тис. пенсії тим «кілерам» із Вищого спеціалізованого суду, із Київського апеляційного суду, із Печерського чи, як його сьогодні називають — печерного суду. Ці рішення приймалися в той час, коли так званий «потерпілий» Давиденко на жодне судове засідання не з’явився, потерпілим себе не вважав, а проведення оперативно — розшукових дій по оперативно — розшуковій справі, заведеній з метою розкриття замаху на життя Президента Ющенка В.А. - було УЗГОДЖЕНО заступником Генерального Прокурора України, та САНКЦІОНОВАНО заступником Голови Апеляційного суду м. Києва. Додуматися притягнути до відповідальності двох оперативників — людей, яких примушували оговорити свого Міністра і не добившись цього — притягнули до відповідальності, а також Міністра внутрішніх справ України навіть не скасувавши санкції суду — це не просто вибірковість суду, це ряд злочинів: притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності і винесення завідомо НЕПРАВОСУДНИХ вироків і ухвал. Пройде час і прокурори та судді по цій справі — самі будуть під судом.
Прикро, що за час перебування в ув’язненні Юрія Луценка заразили невиліковними захворюваннями, прикро, що так звані судді, не знаходили підстав звільнити його в зв’язку з цим від відбування покарання. Це в усьому цивілізованому світі називають тортурами. До честі Луценка, його дружини, дітей і брата, вони не попросили про помилування. Честь їм і хвала, слава їх мужності. Думаю, що і Президенту В.Ф Януковичу., якого, переконаний, дезінформували про нібито доведеність скоєних злочинів, було не просто прийняти рішення про помилування, але він це зробив. І це теж вчинок. Саме він, як Президент України, Гарант дотримання Конституції України, прав і основоположник свобод, відповідає перед Україною, світом і Богом за ту «реформу правосуддя», яку зробили два роки тому. Я пропонував альтернативу, сьогодні для всіх очевидно, що правий був я. Ні, не для тих хто критикує, але не пропонує. Я пропонував. Мене не послухали, як не послухали в десятках випадків, які привели і приводять країну до катастрофічних негативних наслідків. В рішенні, яке прийняв сьогодні, в день Благовіщення Президент України і оприлюднив в цей же день, добившись його виконання через кілька годин, я вбачаю також колосальну заслугу європейських політиків, низький їм уклін, а також і всього українського суспільства. Переконаний, що ми доб’ємося повної реабілітації Юрія Луценка за всіма звинуваченнями, покарання тих, хто виносив незаконні рішення про притягнення до кримінальної відповідальності, незаконні ухвали і вироки тих, хто за цим стояв. Здоров’я тобі, Юрію! Бажаю, щоб ти дочекався тих часів, успіхів твоїй родині і Україні. Нам залишилось добитися ще звільнення Юлії Тимошенко та інших політв’язнів. Україна має бути в центрі Європи не лише географічно, а й політично і вчинок, який вчинив сьогодні Президент Янукович — це маленький і перший крок до цього. Переконаний, що ще більшим кроком було б звільнення таким же чином Юлії Тимошенко, яку перетворили з усміхненої красуні в хворобливу, розбиту горем жінку,розбиту горем, втратившу здоров’я, але не втратившу силу духа, не втратившу розум, не втратившу совість. Я переконаний, що вона має бути звільнена і її як найшвидше звільнення принесе спокій і лад суспільству. Суспільство втомилося від холодної громадянської війни, яка почалася із президентських виборів. Звернення Тимошенко з приводу незаконності засідання частини Парламенту на Банковій до Президента Януковича показує, що вона не ставить над усе свої особисті амбіції. Вона ставить над усе справу єдності України. Я переконаний, що це не може пройти не поміченим, не поміченим українським суспільством, як опозиційними силами, так і провладними силами. Воно не може бути не поміченим і Президентом України. Я переконаний, що навіть після війни ворогуючі сторони знаходять формули для встановлення миру, а ми в одній країні, без війни, весь час ведемо громадянську війну. Визволення Тимошенко і інших політв’язнів, дослуховування до іншої, навіть зовсім протилежної думки, призведе до поступально руху України вперед, зробить Україну на багато сильнішою перед північним сусідом, перед південними сусідами і перед Заходом. Дасть змогу, передихнувши, зібравшись з силами, укласти угоди з нашими сусідами на вигідних нам, українцям, умовах в ім’я наступних поколінь, в ім’я майбутнього наших дітей, наших онуків, в ім’я єдиної, суверенної України.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.