Козацькі чесноти як цінність та орієнтир

Місцеве відділення нашої організації, створене восени минулого року хлопцями й дівчатами в Запорізькій області, взяло для себе претензійну назву «Гей-Форум—Січ».

Здавалося би, це спроба поєднати непоєднуване: соціальне позиціонування як гомосексуалів та історичну традицію Запорізької Січі. Сучасні російськомовні «козаки» збунтувалися: мовляв, яке право збоченці мають на святе слово ‘Січ’?

Що ж таке Запорізька Січ? Це історичне, культурне та міфічне надбання всіх українців. Запорізька Січ і козацтво — вузлова складова нашої національної історії та частина історичної пам’яті.

Гомосексуали — це не люди без роду й племені. І ось зараз, коли запорожці з числа ЛГБТ підкреслили свою прихильність національним традиціям, це викликало неприйняття з боку тих людей, які звикли до монополії на почесний і затишний статус «сучасного козацтва».

Ні, панове. Я кажу вам як лідер Гей-Форуму України і як звичайний представник української гей-спільноти: образ козака являє собою цінність для нас, гомосексуалів. Більше того: образ козака нам близький. Мужність, рішучість, солідарність, наполегливість, волелюбність — ці традиційні козацькі чесноти цілком застосовні до сучасних українських гомосексуалів. Адже без цих особистих якостей ми не зможемо досягти ідеалів громадянської рівноправності, до яких прагнемо.

Гей-Форум—Січ — це об’єднання людей, які свідомо прагнуть поєднати свій відкритий гей-статус із чеснотами справжнього козака.

А як же бути з сексуальною орієнтацією? — запитаєте ви. — Адже козаки традиційно гетеросексуальні! Для когось «на жаль», для когось «на щастя», — але це не так. У той період, поки існувала історична Січ, серед її мешканців були чоловіки, які вступали в одностатеві зв’язки. Інакше козацьке «законодавство» не містило би покарань за гомосексуальні стосунки.

Світ змінюється, і традиції змінюються разом із ним. Іще нещодавно в європейських монархіях було рідкістю рівне право жінки на престолонаслідування. Традицію не допускати жінок до спадкоємства пояснювали нормами «Салічної правди» франкського короля Хлодвіга півторатисячолітньої давності. А що тепер? Інститут монархії в Європі процвітає, але його традиції помінялися. Так само і з козацтвом. Традиція козацтва збереглася, але її наповнення змінюється.

Вже цього року активісти Гей-Форуму—Січі прийняли для свого об’єднання гучну емблему: двоє войовничих козаків із прапором, що майорить, та здійнятою шаблею їдуть на захід верхи на коні. Сенс такий. Козаки — це самобутня ЛГБТ-спільнота України, яка має свої традиції та свій неповторний образ. Стяг — це символ відкритості, здатності скрізь і всюди заявити про себе. Шабля — символ того, що ми не беззбройні: у нас є свої методи мирної боротьби і навіть методи превентивного попередження щодо наших опонентів. Кінь, один для обох козаків, — це символ спільного майна, яке робить будь-яку пару стійкіше й сильніше в її стосунках із зовнішнім світом. Хода вліво символізує просування назустріч нашим західноєвропейським побратимам в ім’я всеєвропейського єднання на основі спільних цінностей свободи й гуманізму.