Підняти прапор проти дискримінації

Дискримінація представників спільноти ЛГБТ настільки ж неправильна, як і дискримінація на основі расових ознак

This post is also available in: English

Наприкінці березня ц.р. я брав участь у заході, який було організовано Програмою розвитку ООН в Україні за підтримки Посольства Великої Британії та присвячено універсальному періодичному огляду (УПО) виконання країнами-членами ООН узятих на себе зобов’язань із захисту прав людини та забезпечення громадянських свобод.  УПО – це один із процесів міжнародного моніторингу, в якому кожна країна має можливість надати іншій країні та отримати на свою адресу коментарі й поради щодо того, якою мірою та наскільки ефективно виконуються її міжнародні зобов’язання.

Переглядаючи рекомендації інших країн-членів ООН щодо показників України, мене вразило, що велика кількість цих рекомендації стосувалась недопущення дискримінації проти лезбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ).  Було зрозуміло, що багатьох оглядачів непокоїть те, що українське законодавство недостатньо чітко прописує, що дискримінація за ознаками сексуальної орієнтації є настільки ж неприпустимою, як і дискримінація за ознаками раси, статі, релігійних переконань, віку або інвалідності.

Наш досвід у Великій Британії свідчить, що в таких питаннях важливо бути якомога конкретнішим.  Викорінити дискримінацію і створити атмосферу толерантності та інклюзії набагато важче, якщо є небажання конкретно визначити ті суспільні групи, щодо яких існує ризик дискримінації, та якщо не вживати заходів, щоби захистити їхні права.  Ми глибоко переконані, що в той час як люди, які відчувають дискомфорт щодо питань ЛГБТ, мають повне право на ці почуття, вони не мають права перешкоджати представникам спільноти ЛГБТ користуватися демократичними свободами на рівні з усіма іншими громадянами.

У цьому контексті дуже надихало те, що у минулі вихідні, врешті-решт, спільноті ЛГБТ вдалося провести парад – перший у своєму роді в Україні – на захист своїх прав бути вільними від дискримінації та стигматизації. До них приєдналися друзі та прихильники, зокрема, й представники Посольства Великої Британії в Києві. Я також радий тому, що 17 травня, у Міжнародний день боротьби з гомофобією, наше Посольство підняло веселковий прапор на знак солідарності з спільнотою ЛГБТ України. Після всієї невизначеності, яка передувала параду, було приємно побачити, що компетентні українські органи влади вжили вартих похвал заходів для забезпечення безпеки учасників параду.

Конституція України гарантує рівні права всім громадянам.  Тому розчарувало те, що ініціатива проведення мирного маршу на підтримку фундаментальних прав потребувала такого серйозного захисту від дуже реальної загрози насильницького нападу. Розуміння того, що дискримінація представників спільноти ЛГБТ настільки ж неправильна, як і  дискримінація на основі расових ознак, є важливою складовою подолання атмосфери залякування та нетерпимості.