Митний кодекс

Митний кодекс

Верховна Рада ухвалила доопрацьований Митний кодекс України (МК), врахувавши пропозиції президента України. Прийнятий законопроект №8130-д представляє собою версію МК, ветованого наприкінці минулого року, яку відредагували у профільному комітеті ВР. Депутати вважають, що внесення майже 150 правок має влаштувати як президента, так і підприємницьку спільноту в частині скорочення та спрощення митних процедур у відповідності із кращими європейськими стандартами.

Але насправді велика частина правок носила суто редакційний характер, а частина президентських зауважень взагалі була проігнорована. Наприклад, введення кодексу в дію не з 2013 року, як вимагав голова держави, а з першого числа другого місяця, який слідує за місяцем офіційного опублікування документа (найближча дата – 1 травня). Звісно, за такий короткий термін до нововведень не встигнуть підготуватися ні суб’єкти ЗЕД, ні митні брокери, ані самі митники. Хоча якраз для останніх нова версія МК відкриває великі корупційні можливості.

  Попри те, що депутати відмовили Держмитслужбі у її бажанні видавати дозволи на роботу митним брокерам лише за умови укладення договору фінансової гарантії на EUR300 тис. (на користь бюджету), залишилось чимало інших «законодавчих дірок» для майбутніх зловживань. Наприклад, новий механізм визначення вартості товарів. Зокрема, ст.52 фактично зобов’язує декларувати митну вартість, скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом. Що суперечить визначенню терміну "декларування", яке згідно глави 40 Кодексу є добровільними діями декларанту. Це якби платник податків мав би самостійно збільшувати свої зобов’язання одразу ж після складання акту податкової перевірки.

До того ж сама процедура коригування митної вартості та порядок дії сторін визначаються іншими статтями Кодексу (зокрема, ст.54, 55). Тут також не обійшлося без корупційних моментів. Депутати відмовилися у ст.55 встановити 10 денний строк, через який рішення митного органу про коригування вартості товару вступатиме в дію (що пропонував президент України). Замість того, щоб дати можливість підприємцям знайти компроміс, від них вимагають або прийняти рішення митниці по вартості вантажу, або письмово звернутися до митників з проханням відпустити товар під фінансові гарантії, але у будь-якому випадку сплатити ПДВ та митні збори зі скоригованої вартості. Ми знаємо, як потім ці кошти повертаються із бюджетуJ. Порядок та строк набрання чинності рішення митного органу про коригування митної вартості взагалі відсутній, що взагалі не дає можливості погодити митну вартість до вступу такого рішення в дію. А письмове прохання «відпустити» товар одночасно із представленням фінансових гарантій виглядає зовсім абсурдним і корупційним з огляду на те, що сам факт фінансової гарантії вже повинен автоматично призводити до випуску товарів у вільних обіг.

Тому президент може знову ветувати цей закон (хоча б тому, що зміст багатьох його попередніх зауважень було перекручено в новій редакції документу).