Агрохолдинги залишаються на землі

Агрохолдинги залишаються на землі

Президент України та спікер Верховної Ради публічно відмовилися від планів якомога скоріше прийняти законопроект «Про ринок земель», який вже чекав на своє друге читання на засіданнях парламенту 7-10 лютого. Більш того, це питання запропоновано вирішувати вже новому парламенту, який оберуть восени цього року. Але небажання дратувати електорат напередодні виборів – тільки одна із причин зупинення аграрної реформи.

Свою роль зіграла також активна позиція аграрних асоціацій, які вимагали відмінити обмеження площі орендованих однією компанією (разом із афілійованими структурами) с/г земель в розмірі 5,5 тис. га на території одного району та 100 тис. га разом по всій країні.

Заради захисту інтересів селян та фермерських господарств держава ставить діяльність великих агрокомпаний (із земельним банком у сотні тисяч гектарів) поза законом. Обмеження вплинуть на бізнес близько 900 підприємств, а одразу за межею дозволеного опиняться близько десятка агрохолдингів. Деякі з них вже навіть встигли вийти на IPO, їхні акції котуються на міжнародних біржах.

Як наслідок такого удару по бізнесу почнуться невиплати по кредитам (близько $1 млрд іноземним фінустановам та біля $3 млрд - вітчизняним). До цього додасться втрата довіри з боку іноземних інвесторів, що купили акції вітчизняних компаній. Найбільшого удару зазнають такі ресурсномісткі галузі як цукрова, масложирова та молочна. Бо ці підприємства орієнтовані на власну сировинну базу.

Держава занепокоєна тим, що великі агрохолдинги не сприяють соціально-економічному розвитку сіл. Але запропоновані обмеження ніяк не покращать становища, тому що власникам земельних паїв просто не буде кому продати свій наділ по ринковій ціні. Єдиним реальним покупцем буде держава, грошові ресурси якої зараз обмежені. Між тим в країні є сотні тисяч не витребуваних земельних паїв та землі запасу сільських, селищних та міських рад. Вважаю державі потрібно було б почати із адміністрування цих земель. Але чи є в країні держслужбовці, здатні ефективно управляти державним агрохолдингом більшим в десятки разів за існуючі працюючі, землі якого розпорошені по всій території України?

Одночасно, як відомо, будь які жорсткі обмеження призводять до тінізації ринку та корупції. Вважаю за доцільне не ламати один із небагатьох працюючих секторів економіки, а співпрацювати із існуючими агрохолдингами на основі договірних умов управління державними землями із конкретними зобов’язаннями утримання соціальної інфраструктури.