Подарунки чиновникам - Louis Vuitton за 400 гривень, або Особливості боротьби з корупцією в Україні

Так «довго» антикорупційні закони не працювали у жодній демократичній країні.

1 січня 2011 року нарешті були введені в дію закони «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», а вже 5 січня 2011 року вони втратили чинність. Справжній «рекорд» українських законодавців!
Здається, все. Крапка у боротьбі з корупцією в Україні поставлена. Але ні! Президент, усвідомлюючи всю важливість та відповідальність моменту, з метою уникнення правового вакууму в цій сфері завбачливо – ще 17 січня 2010 року – подав до Верховної Ради проект закону «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні», в якому детально виклав своє бачення механізмів боротьби з цим явищем. На даний момент зазначений законопроект пройшов перше читання. І враховуючи оперативність вивчення проекту народними депутатами, є висока ймовірність того, що дуже скоро Україна нарешті матиме свій власний антикорупційний закон!
Не вдаючись до детального аналізу вказаного законопроекту і беручи до уваги святковий період, зупинимося лише на положеннях щодо отримання особами, які є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення, дарунків або пожертв.
Так, згідно зі статтею 8 цього законопроекту, такі особи можуть «приймати прояви гостинності та дарунки (пожертви), якщо вартість таких дарунків не перевищує 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість таких дарунків, отриманих з одного джерела протягом року, – однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року».
І звісно, такий дарунок «не може бути отриманий за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, від підлеглої особи та в інших випадках, якщо особа одержує дарунок (пожертву) у зв'язку з використанням нею службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей».
Отже, простіше кажучи, законопроектом легалізується можливість передачі однією особою подарунків вартістю приблизно до 450 гривень за один раз або до 900 гривень за рік (наведені суми є приблизними, оскільки розмір мінімальної заробітної плати постійно збільшується). При цьому законопроект не визначає порядок оцінки таких дарунків. Вочевидь, це має відбуватися за ринковими цінами. Однак як це чинитиметься на практиці, сказати важко.
Крім того, незрозуміло, яким чином контролюючі органи повинні будуть оцінювати, чи надався подарунок «щиро» в силу дружніх відносин, чи з умислом на подальше використання обдарованою особою свого службового становища на користь дарувальника.
Так само виникає питання, яким чином кваліфікуватимуться дії друзів осіб, які є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення, щодо передачі дарунків останнім, оскільки обмеження не стосуються лише близьких осіб (по суті, членів сім’ї).
Розглянемо ситуацію, коли, наприклад, суддя або керівник державного підприємства отримує від свого давнього друга чи колеги на день народження ручку або напій, вартість якого перевищує 500 гривень. Виходячи з положень президентського законопроекту, а також враховуючи зміни, які планується внести до Кодексу про адміністративне правопорушення та Кримінального кодексу України, прийняття цього подарунку кваліфікуватиметься як адміністративне правопорушення. І тягне воно за собою накладання штрафу від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 до 850 гривень) із конфіскацією такого дарунка.
З іншого боку, передавання дарунків посадовим особам вартістю до 450 гривень із метою використання службового становища останніх на користь дарувальника залишатиметься безкарним, оскільки довести умисел практично неможливо. Особливо у тих випадках, коли особа, яка обдаровується, просто виконує свої прямі обов’язки, але, припустимо, для дарувальника робить це оперативніше.
Ми проаналізували тільки положення антикорупційного законопроекту, які  стосуються дарунків. Утім законопроект містить цілу низку інших не менш «цікавих» положень.
Що маємо? Пакет антикорупційних законів, який обговорювався та удосконалювався протягом двох років, втратив чинність. Натомість країні запропонували законопроект, що не лише не є кращим порівняно зі скасованими законами, але й містить нові положення, які ставлять під сумнів реалізацію давньої української мрії – що посадові особи виконуватимуть свої безпосередні функції без хабарів.