Пеня за несвоєчасну сплату житлово-комунальних послуг: черговий «подарунок» влади

Під завісу 2010 року Верховна Рада України розглянула та прийняла кілька знакових законів.

Серед них – законопроект Кабінету Міністрів про зміни до окремих положень Закону «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги». Даним законом із 1 жовтня 1996 року заборонялося нарахування пені на заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг (водо- та газопостачання, електроенергія, теплова енергія, водовідведення, утримання й експлуатація житла та прибудинкових територій, прибирання сміття, обслуговування ліфтів). Це було зроблено у зв’язку з тим, що держава в той період не могла забезпечити своєчасну й у повному обсязі виплату заробітної плати та пенсій.
     Наприкінці 2010 року Верховна Рада вирішила відновити практику стягування пені. На заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка виникне з 1 січня 2011 року, знову буде нараховуватися та стягуватися пеня.
     Така ініціатива обґрунтовувалася тим, що через відсутність санкцій за несплату житлово-комунальних послуг підприємства ЖКГ не мають можливості застосовувати дієві заходи для зменшення заборгованості населення за спожиті послуги. Тепер влада отримала механізм подолання заборгованості у житлово-комунальній сфері.
     Щоправда, є сумніви стосовно того, що метою цього нововведення було саме прагнення реформувати сферу ЖКГ. Немає впевненості й у тому, що підприємства ЖКГ не зловживатимуть у разі нарахування пені, особливо враховуючи, що наразі розмір заборгованості становить близько 10 млрд грн.
     Щодо мотивів прийняття такого рішення. Трохи раніше, на початку листопада 2010 року, Міжнародний валютний фонд погодив питання перегляду програми співробітництва з Україною в рамках угоди stand-by. І в умовах гострої необхідності покриття дефіциту бюджету за рахунок чергових траншів українська влада погодилася до кінця 2010 року розпочати проведення пенсійної реформи, відновити стягнення пені за борги у сфері ЖКГ, а також схвалити чергове підвищення ціни на газ для населення у квітні 2011 року.
З огляду на це, не важко визначити лейтмотив відновлення нарахування та стягнення пені за несвоєчасну сплату житлово-комунальних послуг.
     Водночас чинна українська влада, крім задоволення забаганок представників МВФ, не забула і про свої власні інтереси.
     Така думка випливає з більш детального аналізу передбаченого розміру пені, що нараховуватиметься. Зокрема, проектом Житлового кодексу України (№ 2307-д від 04.09.2009) у статті 112 розмір пені встановлюється на рівні 0,1 відсотка суми заборгованості за кожен день прострочення. Разом з тим, згідно із Законом «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» і усталеною практикою нарахування та стягнення пені, розмір останньої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
     Для прикладу візьмемо рахунок зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 300 грн. З урахуванням положень проекту Житлового кодексу розмір пені за несвоєчасну сплату даної суми за один місяць становитиме 9 грн. У той же час з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, яка на даний час становить 15,5 %, ця цифра була б удвічі меншою – 3,8 грн.
На даному прикладі ми можемо у черговий раз пересвідчитися в тому, як влада цинічно намагається позбавити населення останніх заощаджень, відновивши практику вибивання боргів.
Сьогодні майбутнє нарахування та стягнення пені розглядається як безумовна подія. Проте, з юридичної точки зору така позиція видається як мінімум неправильною.
Річ у тім, що, відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Стаття 549 цього кодексу визначає пеню як неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. У свою чергу, стаття 547 Цивільного кодексу чітко передбачає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.
     Таким чином, з юридичної точки зору нарахування та стягнення пені буде можливим лише в тому випадку, коли між окремими мешканцями будинку та підприємством, що надає житлово-комунальні послуги, буде укладено договір з урахуванням положень щодо відповідальності за несвоєчасну оплату наданих послуг. До цього часу всі спроби стягнути з вас пеню є незаконними.
     Очільники Міністерства житлово-комунального господарства України розглядають такі варіанти стимулювання до добросовісної оплати комунальних послуг, як обмеження подачі електроенергії, холодної води, відключення каналізації, примусовий опис майна і навіть позбавлення квартири. Такі висловлювання знову і знову доводять, як зневажливо та цинічно влада ставиться до простих громадян. При цьому вона замовчує та черговий раз не згадує про власне невиконання обов’язків перед населенням: невчасну виплату заробітної плати, пенсій, соціальних виплат тощо. Не кажучи вже про встановлення правової відповідальності за такі дії.
     Разом із тим не треба забувати про заплановане підвищення розміру житлово-комунальних послуг і ціни на газ для населення. А з урахуванням існуючого рівня інфляції в країні це призведе до подальшого зростання заборгованості.
Щоправда парламентарі зробили спробу «відновити справедливість» – доручили уряду впродовж першого кварталу 2011 року забезпечити ліквідацію заборгованості з зарплати на підприємствах усіх форм власності. Якщо це доручення не буде виконано, Верховна Рада змушена буде повернутися до питання нарахування пені та розглянути доцільність її існування.
     Схоже, існуюча влада не знає інших методів стимулювання, зокрема вчасного розрахунку за житлово-комунальні послуги, ніж каральні. Хоча історично доведено, що заохочення – більш прогресивне і в переважній більшості випадків дієвіше.