Державна допомога «для своїх»

Нещодавно за ініціативи Кабміну до Верховної ради було направлено проект закону про державну допомогу суб’єктам господарювання.

Необхідність прийняття цього документу урядовці обґрунтували тим, що нині в Україні відсутній механізм контролю за наданням різноманітної державної допомоги. Наслідок такого «недопрацювання» - держдопомога використовується неефективно, а умови здійснення підприємницької діяльності є нерівними.

Можновладці порахували навіть економічний зиск від таких нововведень – прийняття цього закону нібито дозволить забезпечити економію бюджетних коштів на рівні 10 мільярдів гривень на рік.

З першого погляду, ідея дійсно обґрунтована. Але насправді такі заяви є не що інше, як чергова порція брехні від чинної влади. І для цього є вагомі аргументи – досвід двох останніх років, протягом яких держава вже встигла суттєво «допомогти» суб’єктам господарювання. Приміром, списала 24 мільярди боргів підприємствам ПЕК та близько 1 мільярда – вітчизняній оборонці, звільнила від сплати податків виробників сонячної електроенергетики, а машинобудівникам дозволила не платити ввізне мито на комплектуючі. Тільки от у цієї тенденції є одне значне «але» - таку допомогу отримали виключно підприємства, наближені до влади. Натомість держбюджет втратив мільярди гривень додаткових надходжень.

 Але давайте повернемось до суті законопроекту про державну допомогу суб’єктам господарювання. Зокрема, у ньому передбачається, що Антимонопольний комітет здійснюватиме моніторинг державної допомоги на предмет обґрунтованості її надання.

Разом з тим, документ містить низку виключень з загального правила. Так, Антимонопольний комітет не здійснюватиме контроль за наданням державної допомоги у сфері сільськогосподарського виробництва, а також щодо господарської діяльності, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес. Далі ще більше – за рішенням Кабінету Міністрів зі сфери дії закону можуть бути виключені державна допомога на забезпечення розвитку регіонів та на провадження інноваційної діяльності.

Тут і до ворожки можна не ходити, щоб передбачити - розробники нових програм держдопомоги будуть ретельно «підбирати» необхідну мету її надання, дослівно цитуючи увесь список виключень із законопроекту.

Таким чином, прийняття цього закону – фактично спроба легалізувати насправді безпідставне надання допомоги у певній сфері. Для того, щоб у разі необхідності можна було легко та без зайвого галасу списати «своєму» підприємству кілька мільярдів боргів перед бюджетом або звільнити його від сплати податків. Тоді можна буде лише наголосити, що допомога надається в рамках закону про державну допомогу суб’єктам господарювання - і справу зроблено!

До того ж, механізмів можливої допомоги закон закладає безліч – це і списання боргів та штрафних санкцій, компенсація збитків, надання пільгових кредитів, придбання товарів суб’єктів господарювання за цінами вище ринкових, а також…. інші форми державної допомоги, що покращують фінансовий стан суб’єкта господарювання. Ширшого поля для зловживань ще варто пошукати. З таких успіхом незабаром держбюджет просто не буде чим наповнювати.