Дешевше не буде: що відбувається з цінами і як рятувати кошти від знецінення

Інфляція в Україні навесні серйозно пришвидшилась, а головний чинник цінового злету – імпортне пальне – продовжує і далі впливати на вартість усіх товарів і послуг.

Як уникнути втрати своїх накопичень у ситуації швидкого знецінення грошей через інфляцію?

Офіційних даних щодо темпів зростання індексу споживчих цін у квітні 2026 року ще немає, але вже зрозуміло, що на зниження не варто розраховувати. Чинник конфлікту між Іраном та США боляче вдарив по більшості економік, і ціни почали активне зростання як в Україні, так і в країнах Євросоюзу. У такій ситуації все частішим є запит на збереження накопичень, адже чим швидше зростають ціни, тим меншою стає вартість власних грошей у національній валюті.

Ціни та пальне: головні тригери інфляції в Україні вже відомі

Ще в лютому НБУ надав прогноз, в якому інфляція становитиме 7,5% наприкінці 2026 року, а надалі перебуватиме близько до цілі 5% та досягне її у 2028 році. Проте невдовзі траєкторія цін змінились, і вже за результатами березня стало очевидним, що  цей прогноз переглянуть. У лютому інфляція прискорилася до 7,6% у річному вимірі, а в березні 2026 року – до 7,9% у річному вимірі. Отже, фактичні показники загальної та базової інфляції перевищили прогноз Національного банку.

Що відбулося? Війна на Близькому Сході змінила все, адже світові ціни на нафту відреагували стрімким зростанням на факт заблокованої Ормузької протоки. Якщо наприкінці лютого нафта марки Brent торгувалась близько 71,1 долара за барель, то наприкінці квітня – за ціною 107,5 дол./барель. За нафтою швидко почало зростати пальне, а далі – вартість транспортних послуг, різних товарних груп і послуг. За офіційними даними, інфляція пального в Україні в березні пришвидшилася до 23,4% (рік до року). Це стало відображенням фактичного подорожчання нафтопродуктів і газу через загострення на Близькому Сході.

Подальша траєкторія інфляції вже зрозуміла – падати ціни навряд чи будуть. Принаймні поки діє чинник нафтового галопу, на зменшення вартості пального годі розраховувати. До речі, в ЄС теж ситуація з нафтою прискорила інфляцію – там вона в березні зросла до 2,6% у річному вимірі. Проте дія зазначеного чинника там все ж доволі обмежена, адже в ЄС нафту і видобувають, і переробляють, а от Україна не переробляє своєї нафти – пальне в країну потрапляє за контрактами з європейськими виробниками.

В Україні на вартість бензину та дизеля для кінцевого споживача впливає не лише подорожчання контрактів із постачальниками, але й валютна складова, адже пальне закуповують в іноземній валюті, а курс євро, як відомо, зростав останніми місяцями. І якщо в кінці березня офіційний курс був на рівні 50,61 грн/євро, то станом на кінець квітня – вже 51,54 грн/євро. Звісно, це також вплинуло на подорожчання і пального, і інших груп імпортних товарів.

Новий фінансовий план: куди спрямувати кошти з метою збереження від інфляції

В умовах зростання цін і девальвації національної валюти накопичення в гривні швидко втрачають свою привабливість. І хоча банки пропонують гривневі депозити зі ставками 12–15% річних, що покриває прогнозний рівень інфляції, не варто забувати про оподаткування вкладів, а саме – з отриманого процентного доходу банк відрахує податок на доходи фізичних осіб і воєнний збір, тобто 18% ПДФО та 1,5% збору. Звісно, частину накопичень можна тримати на строковому вкладі, але суттєвого доходу вони не дадуть, оскільки кошти продовжуватимуть знецінюватися під впливом негативних чинників, насамперед зростання інфляції та пришвидшення девальвації.

У часи високої турбулентності та непередбачуваності фінансовий план має обов’язково включати готівкові валютні заощадження. Портфель накопичень може бути поділений на кілька валют. Найбільш стійкими до зовнішніх чинників валютами традиційно вважають долар і євро, тому доцільно розподілити кошти таким чином: 70% – долар, 30% – євро. Іншим варіантом може бути портфель із трьох надійних валют, де 60% – долар, 20% – євро, 20% – швейцарський франк. Перевага валютних заощаджень полягає у можливості швидко зайти в інвестиції, а також в абсолютній керованості – ваші заощадження під вашим контролем, а отже, частину завжди можна запланувати «в довгу», а частину використати для коротких відходів в гривню (спекулятивні операції з валютою). Оскільки гривні прогнозують подальшу девальвацію, то валютні заощадження є надійною гаванню для інвестицій.

Довгострокова валютна стратегія може також включати використання інших інструментів, наприклад, валютних державних облігацій (ОВДП), які можна придбати через застосунок банку або інвестиційної компанії. Зазвичай доступні цінні папери, номіновані в доларах та євро. Проте тут варто ретельно проаналізувати, якою буде сума інвестицій, а також на який строк планується вкладення. Часто строк погашення ОВДП – через рік або й понад рік, тим часом як відсоткова ставка за ними не принесе інвестору суттєвого доходу. Зараз дохідність ОВДП в євро з терміном погашення в липні наступного року – 3,25% річних, а за паперами у доларах США з погашенням в березні 2027 року – 4% річних.

Інфляція зростає і за підсумками 2026 року, ймовірно, перевищить 9% (рік до року), а головними стимулюючими зростання цін чинниками залишатимуться геополітичні ризики, війна в Україні, диспропорції торговельного балансу та девальвація гривні. Саме тому час будувати обережні та продумані середньострокову та довгострокову фінансові стратегії, що включатимуть використання найбільш безпечних і зрозумілих інструментів, насамперед купівлю надійних валют – долара та євро.