Захід сонця старої глобальної моделі: куди інвестувати у найближчі 25-50 років

З моменту закінчення Холодної війни наприкінці 1991 року світ протягом майже 30 років розвивався у руслі однополярності, з домінуванням США та їхніх союзників.

Прогягом 2020-х модель домінування США та союзників почала стрімко руйнуватися на тлі зростання регіональних держав, таких як Китай, Індія, Туреччина та Іран.

Відбулася так звана «деглобалізація» – повернення до протекціонізму, локалізації виробництва та контролю за ланцюжками поставок, що, своєю чергою, спричинило кризу міжнародних інституцій: зниження впливу таких організацій, як ООН, СОТ та МВФ, з одночасним посиленням ролі двосторонніх альянсів.

Україна ж, в умовах розпочатої Росією повномасштабної війни, отримала шанс посісти особливе місце у формуванні сучасної східноєвропейської архітектури, в якій вона разом з Польщею та Молдовою утворює ядро нового проамериканського блоку – як військової, економічної та політичної альтернативи «старій Європі». У цій концепції Україна отримує стратегічну роль буфера та майбутнього логістичного вузла між ЄС та Чорноморським регіоном.

Тим часом для Росії наразі розпочався етап ослаблення та фрагментації. Незважаючи на свої багаті ресурси, країна-агресор стикається з наростаючим міжнародним тиском, а технологічна ізоляція та санкції обмежують модернізацію її економіки. Водночас РФ досі ризикує розпастися на кілька частин, на тлі етнічних, регіональних та елітних конфліктів.

Неминучою також є геополітична переорієнтація Росії на Китай та країни БРІКС, але вже з позиції молодшого партнера. Водночас Китай вже неприховано позиціонує себе як технологічного супротивника Заходу і залишається найбільшим стратегічним викликом для США, паралельно активно стимулюючи точки напруженості та можливого конфлікту в Азії – Тайвань, Індія, Південно-Китайське море. Щоб якось стримати китайську експансію, країни Заходу розгорнули проти нього широкомасштабну технологічну блокаду (чіпи, штучний інтелект, обладнання).

На глобальному рівні все більш очевидним стає те, що технології відіграватимуть вирішальну роль у формуванні пулу світових лідерів. Китай вже робить спроби побудувати паралельну технологічну екосистему та фінансову архітектуру, але стикається з бар'єрами якості та довіри. Паралельно Захід намагається утримати свою гегемонію через технології та фінанси, розуміючи, що штучний інтелект, квантові обчислення та біоінженерія – це критичні галузі для домінування. Посилити ж контроль над фінансовими потоками західні країни намагаються за допомогою розвитку цифрових валют центральних банків (CBDC).

Тим часом, інвестори з усього світу, розуміючи неминучість змін у світі, намагаються вгадати, у що вкластися на перспективу. Наразі найвищий потенціал прибутковості демонструє найвідоміша цифрова валюта світу біткойн, але також з надвисоким ризиком. Біткойн залишається найспірнішим активом XXI століття, і наразі важко спрогнозувати його майбутнє – це може бути як глобальне визнання і зростання на 300-500%, так і поступове зникнення.

Основним мінусами біткойну залишаються відсутність гарантій, висока волатильність, можливість державної заборони, залежність від бірж та цифрової інфраструктури, вразливість до регулювання. З плюсів біткоїну – обмежена емісія, що робить його аналогом цифрового золота, інституційне визнання (ETF, корпоративні портфелі) та можливість уникнення державного контролю.

Також не варто скидати з рахунків золото – цей актив завжди залишатиметься поза часом. Більш того, зараз золото ще більше зміцнює свою позицію в умовах політичної та валютної нестабільності. Зокрема, йде постійне та різке зростання попиту з боку центробанків таких країн, як Китай, Туреччина та Росія. Тим часом, відхід від долара у міжнародній торгівлі посилює роль золота як універсального еквівалента. Загалом, золото – це актив із низьким системним ризиком, особливо затребуваний за часів конфліктів та криз. Відповідно, можна дати такий прогноз щодо зростання вартості золота: +100-200% за 30 років за базового сценарію, а при системних потрясіннях – навіть вище.

Паралельно «зелена економіка» та кліматична повістка стають додатковим інструментом перерозподілу глобальних ринків. Втім, незважаючи на це, попит на нафту та газ зберігатиметься через інерцію промисловості та транспорту.

При цьому ринок житлової та комерційної нерухомості залишатиметься захисним активом, якого, втім, торкнуться наступні процеси: зростання цін у мегаполісах та ІТ-кластерах (Лондон, Сінгапур, Нью-Йорк) на тлі концентрації капіталу та міграції еліт (+150-250% у ключових локаціях, +40-70% у решті сегментів), а також переоцінка регіональної нерухомості – частина міст може втратити привабливість через клімат та демографію.

Тож наразі можемо отримати приблизну картину того, як світ виглядатиме у 2050-2075 роках:

Формування чотирьох блоків: техно-Захід (лідер у сфері технологій, що контролюватиме фінанси та цифрові валюти), східноєвропейський пояс (буферна зона та плацдарм НАТО), китайсько-азійський блок (прагне техносамодостатності, але стикається з бар'єрами довіри) та фрагментований Глобальний Південь (лишається полем боротьби за ресурси та вплив).

Ø  Економіка «двох швидкостей»: держави з доступом до технологій та ресурсні периферії.

Ø  Зростання значення продовольчої та енергетичної безпеки.

Ø  Геополітична складова (війни, санкції, логістика) підтримуватиме ціни.

Тим часом, інвестиційна модель ймовірностей на 2050-2075 роки виглядатиме наступним чином:

·        Зростання золота – 70-85%

·        Зростання нерухомості – 60-75%

·        Зростання вуглеводнів – 55-70%

·        Зростання біткойну – 30%, падіння – 40%

·        Зростання Big Tech (США) – 70-90%

·        Зростання зеленої енергетики та літію – 60-100%

Світ майбутнього являтиме собою систему конфліктуючих техно-блоків, цифрових валют, енергетичних альянсів і нестабільних ринків, де перемагатиме той, хто контролює знання, технології та довіру. Інвестиції стануть формою геополітики, а найвищу стійкість забезпечуватимуть: золото як позаполітичний актив, нерухомість як реальний захист від інфляції та дефіциту, технології та ресурси як ядро нового світу, тоді як біткойн залишатиметься відкритим питанням – між свободою і обнуленням.