Лєднік Олександр: Як цифрова держава може скасувати бюрократію

Через війну розвиток “держави в смартфоні” трохи пригальмувався у 2022 році.

Але чимало українців, які виїхали за кордон, зрозуміли, що у сфері діджиталізації державних сервісів Україна точно не пасе задніх. І зіштовхнувшись з бюрократією у європейських країнах, зробили висновки, що Дія – це гарне надбання. Та все ж нам є куди рости.

На перший погляд діджиталізація держави – це всього-на-всього показник поширеності технологій і доступності інтернету. Але коли уважно подивитися на Індекс цифрової економіки та суспільства (DESI) за 2022 рік, то стає зрозумілим, що перша п’ятірка в цьому списку – саме ті країни Європи, де найвищий показник прозорості і підзвітності державних структур своїм громадянам.

Фінляндія, Данія, Нідерланди, Швеція та Ірландія торік стали лідерами за показниками цифрової ефективності в Європі. Більше 90% громадян цих країн віком від  16 до 74 років взаємодіють з державою через електронний уряд. І схоже, що такі інноваційні підходи до управління дають свої плоди.

Попри наявність ProZorro, Дії та десятків справді корисних цифрових реєстрів України в рейтингу DESI немає з кількох причин.

По-перше, в цьому індексі Єврокомісія відстежує цифровий прогрес своїх держав-членів, а ми ще тільки рухаємося в цьому напрямку. А по-друге, цифровізація вимагає значних інвестицій у технології, інфраструктуру та навчання держслужбовців. Певна річ, що під час війни у пріоритеті завжди будуть оборона та безпека. Але Україна має дуже високі шанси стати лідером з цифровізації в регіоні.

Тож на які напрямки діджиталізації в урядових структурах слід звернути увагу?

• Використання аналізу великих даних і штучного інтелекту (ШI) для прийняття рішень. Так уряди можуть робити аналіз потреб і вподобань громадян, щоб приймати більш обґрунтовані політичні рішення. Це в свою чергу стимулюватиме інновації та дасть поштовх до економічного зростання.
• Хмарні обчислення та онлайн-платформи для надання послуг. Завдяки цій опції уряди можуть скоротити час очікування та оптимізувати процеси. Бюрократії стане менше, а взаємодія громадян з владою спрощується. Звичайно, такі інструменти дозволять відстежувати ефективність і результативність влади. Тут не можлива гра в одні ворота, тому що тільки максимальна відкритість уряду трансформується в суспільну довіру до процесу прийняття рішень.
• Кібербезпека та конфіденційність. Цифрові системи і дані, які консолідує та зберігає в своїх сервісах держава, вимагають дуже високого рівня захисту. В тому числі – щоб гарантувати громадянам їхнє право на недоторканність приватного життя.

Українці загалом розуміють, наскільки важливою є модернізація державних структур і послуг.

Так у 2015 році з'явилася система державних закупівель ProZorro. Тоді це була справжня революція, яка назавжди змінила систему. Платформа швидко охопила більшість державних тендерів, включаючи інфраструктурні проекти, медицину та енергетичні послуги.

У 2018 році українці отримали Електронний суд, а з ним – онлайн-доступ до судових документів і проваджень, можливість подавати папери в електронному вигляді. Тож навіть в часи пандемії COVID-19 українська судова система функціонувала, а не завмерла без руху.

Запроваджена у 2020-му платформа Дія відкрила громадянам доступ до широкого спектру державних послуг онлайн: від подачі заявок на отримання паспорта та ID-картки до сплати штрафів за порушення ПДД. І вона залишається однією з найбільш масових і популярних цифрових послуг, особливо, під час війни. І водночас свідчить, що діджиталізація має тривати.

У цьому має бути зацікавлена насамперед влада. Так, для цього потрібні постійні зусилля та інвестиції, але результат – ефективність і доступність державного управління – того вартий.