Обвинувачення ГЗК у недоплаті податків ґрунтуються на різних підходах до ренти

3 февраля 2022, 15:42
Владелец страницы
Аналітик Concorde Capital
0
276
Дмитро Хорошун, аналітик Concorde Capital

Пред'явлені гірничодобувним компаніям претензії у нібито недоплаті ренти базуються на різному підході підприємств і податкових органів до податкового законодавства щодо залізної руди.

Потенційні податкові зобов'язання Метінвесту, а також інших виробників залізної руди, таких як ArcelorMittal Кривий Ріг (AMKR) і Ferrexpo, кореняться в різному підході гірників і податкових органів до податкового законодавства щодо залізної руди. Незважаючи на суттєві зобов'язання, у компаній є хороші шанси виграти основну битву, яка триває в українських судах.

За оцінками Concorde Capital, передбачувана недоплата роялті за видобуток залізної руди (з точки зору влади України) трьома гірничодобувними підприємствами Метінвесту становить $448 млн за 2018-2020 роки та $417 млн за 2021-й. Нібито потенційна недоплата Південним ГЗК (СП за участі Метінвесту) оцінюється в $227 млн за 2018-2020 роки і $196 млн за 2021-й.

Можливі недоплати Ferrexpo оцінюються у $214 млн за 2018-2020 роки та $201 млн за 2021-й.

Згоден з Метінвестом у тому, що законність вимог щодо недоплати має вирішуватися в судовому порядку між компанією та Держподатковою службою України. Наскільки ми розуміємо, такі судові розгляди наразі продовжуються, і досі остаточно не встановлено, що Метінвест або будь-яка інша українська компанія недоплатили роялті за видобуток залізної руди.

Вважаю, що Метінвест та інші українські виробники залізної руди, зокрема АМКР та Ferrexpo, мають хороші шанси на перемогу в судових розглядах завдяки своїм значним інтелектуальним та фінансовим ресурсам.

Слідчі дії влади України навряд чи збільшать шанси Податкової служби України на перемогу в судовому розгляді з Метінвестом. Це пов'язано з тим, що компанія мала бути готова до таких дій після того, як аналогічний тиск нещодавно був здійснений на АМКР.

Держподаткова служба за останні декілька років програла у судах декілька справ, пов'язаних із роялті за видобуток залізної руди.

Наводжу докладний аналіз ситуації з трьома ГЗК Метінвесту: ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК. Сумарно вони виробили 86,9 млн тонн концентрату із вмістом заліза 62% у 2018-2020 роках, заплативши $175 млн роялті. Це становить приблизно $2/тонна концентрату із вмістом заліза 62%.

Вважаю, що ці платежі були засновані на базі виплати роялті, що є "розрахунковою вартістю" сирої руди (видобутої та подрібненої, але не збагаченої), яка є собівартістю виробництва плюс надбавка за поставлений прибуток. Влада України, можливо, застосувала інший підхід: використовуючи як базу для виплати роялті "вартість" кінцевої продукції ГЗК (концентрат і котуни), яка має бути їхньою ціною на умовах FCA.

За такого підходу оцінюю виплати роялті так: середні значення індексу для дріб'язку із вмістом заліза 62% у Китаї становили $70/тонна у 2018 році, $94/тонна у 2019-му та $109/тонна у 2020-му. Ставки роялті становили 8% за 2018 рік, 8,8% за 2019-й та 10,4% за 2020-й (у середині того самого року ставка змінилася з 8,8% до 12%).

Отже, вартість тонни, яку мали заплатити гірники, на думку влади України, мала становити $5,6/тонна у 2018-му, $8,3/тонна у 2019-му та $11,3/тонна у 2020-му. Три ГЗК мали заплатити за такого підходу протягом 2018-2020 років, за розрахунками експертів, $738 млн. Отже, три ГЗК нібито недоплатили роялті на $563 млн.

У свою чергу ПГЗК (СП Метінвесту) протягом 2018-2020 років виробив 37,3 млн тонн концентрату, заплативши $30 млн у вигляді роялті, але мав (за оцінкою експерта, при передбачуваному підході влади України) заплатити $315 млн (різниця - $284 млн).

Отже, нібито загальна недоплата роялті чотирма гірничодобувними компаніями Метінвесту та СП у 2018-2020 роках, за оцінками експертів за передбачуваного підходу влади, становить $847 млн.

Згадана в новинах (нібито) недоплата у розмірі 18 млрд грн, або $675 млн за середнім обмінним курсом 2018-2020 років, становить 80% від нашої оцінки. З цих $675 млн три гірничодобувні підприємства, об'єднані Метінвестом, (нібито) недоплатили $448 млн, а Південний ГЗК - $227 млн, розраховуємо з використанням того самого коефіцієнта 80%. За моє оцінкою, влада України може дійти висновку, що в 2021 році три компанії, консолідовані Метінвестом, (нібито) недоплатили роялті у розмірі $417 млн.

Експерти розраховували це значення, використовуючи середньорічний показник у руді із вмістом заліза 62% у Китаї у розмірі $161/тонна, ставку роялті у розмірі 12%, вартість за тонну у розмірі $19,3/тонна та 31,3 млн тонн як обсяг виробництва за 2021 рік. Також передбачалося, що три ГЗК Метінвесту фактично заплатили майже $82 млн роялті, використовуючи підхід із "розрахунковою вартістю сирої руди" як базу.

Начебто недоплата у 2021 році (з точки зору влади України) ПівденГЗК оцінюється в $196 млн.

Стосовно оцінки потенційних зобов'язань Ferrexpo, Concorde Capital також відзначає ризик пред'явлення українською владою аналогічних претензій до компанії, найбільшого виробника та експортера залізорудних котунів в Україні.

Підрахував, що Ferrexpo виробила 40 млн тонн концентрату протягом 2018-2020 років, заплатила $71 млн роялті, і влада України може дійти висновку, що недоплата становить $214 млн (знову ж таки, використовуючи підхід "ціни на концентрат" та коефіцієнт 80% при недоплаті). За 2021 рік Ferrexpo, ймовірно, виплатила приблизно $33 млн роялті, а її недоплата, з точки зору влади України, може становити $201 млн.

Як повідомлялося, Бюро економічної безпеки (БЕБ) 1 лютого розповсюдило інформацію про проведення слідчих дій на підприємствах Метінвест", які нібито занижували рентну плату за користування надрами, внаслідок чого бюджету завдано збитків у розмірі майже 18 млрд грн.

У свою чергу Метінвест, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, відхиляє ці обвинувачення.

Раніше Офіс генерального прокурора України спільно із Шевченківським райсудом Києва 4 січня 2022 року заблокували кошти на рахунках ПАТ ArcelorMittal Кривий Ріг. Спір стосується підходу до розрахунку ренти за видобуток залізної руди. При цьому зазначалося, що компанія вживає всіх можливих юридичних та дипломатичних заходів, щоб розблокувати рахунки та повернутися до нормального режиму роботи. Зокрема, для захисту своїх інтересів АМКР звернулася до суду. Про арешт рахунків керівники підприємства повідомили закордонним партнерам: урядам Люксембургу, Німеччини, США, а також Офісу бізнес-омбудсмена та агентству UkraineInvest в Україні.

ArcelorMittal Кривий Ріг - найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема арматури і катанки.

ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом ArcelorMittal Кривий Ріг і низкою малих компаній, зокрема ПАТ ArcelorMittal Берислав.

Метінвест є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній, що управляє активами в кожній ланці виробничого ланцюжка від видобутку ЗРС і вугілля та виробництва коксу до випуску напівфабрикатів і кінцевої продукції зі сталі, трубопрокату і рулонів, а також виробництва іншої продукції з високою доданою вартістю. Група складається з видобувних і металургійних підприємств, що розташовані в Україні, Європі та США, має мережу продажів з охопленням усіх ключових світових ринків.

Основними акціонерами Метінвесту є група СКМ (71,24%) і Смарт-Холдинг (23,76%), які спільно керують компанією. ТОВ Метінвест Холдинг - керуюча компанія групи Метінвест.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
СПЕЦТЕМА: Украина
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.