Вуглецево-нейтральне місто: наскільки Київ відстає від Лондона

30 января 2022, 21:45
Владелец страницы
Колишній дипломат, Голова Державного агентства рибного господарства 2017-2019
0
2200

Мегаполіси по всьому світу роблять акцент на зелених технологіях, щоб впоратися з кліматичними змінами, а також підготуватися до подальшого зростання. Скільки коштує перестати викидати парникові гази?

За прогнозами, до 2050 року в містах проживатиме понад 70% населення Землі. Екологічні проблеми мегаполісів впливатимуть на більшість людей, тому вже зараз країни вдаються до імплементації новітніх підходів.

 

Глобальний тренд

В Китаї з 2014 року влада витратила понад 12 мільярдів доларів на програму "міст-губок". Вона передбачає заміщення бетону та асфальту на сади, парки і водойми. Це має покращити поглинання дощової води та вберегти мегаполіси від повеней під час сильних опадів.

Ще один напрямок – це зменшення так званих островів тепла – зон зі збільшеною температурою в центрах міст. Через поєднання бетону, скла і металу, міста спочатку абсорбують тепло, а потім його виділяють, додатково збільшуючи температуру навколишнього середовища. Серед методів боротьби з островами тепла – масова висадка дерев.

У Мельбурні влада запланувала збільшити кількість зелених насаджень вдвічі до 2040 року. В Маямі протягом наступних 10-ти років планують збільшити площу міста, покриту деревами, з 20 до 30%. А в Парижі лише за 4 роки – до 2026, хочуть додатково висадити понад 170 тисяч дерев.

На додачу до температурного ефекту, дерева зможуть додатково очищувати повітря в центрах міст, а також покращать вигляд урбаністичних центрів.

В Лондоні планують з 2030 року вводити в експлуатацію лише вуглецево-нейтральні будівлі. Це означає, що споруда має бути не просто економна, але й самостійно отримувати енергію з відновлювальних джерел.

Загалом аналогічну обіцянку дали 19 мегаполісів, включаючи Париж, Нью-Йорк, Сідней, Токіо та інші. Разом в них проживають 130 мільйонів мешканців. Зважаючи на те, що будівлі виділяють від 50 до 70% парникових газів в містах, а мегаполіси постійно розростаються, такі обіцянки можуть дійсно вплинути на ситуацію, якщо будуть ефективно впроваджені в життя.

 

Скільки це коштує

Економічна оцінка вуглецевої нейтральності – поки дуже складний та прогностичний інструмент. Наприклад, експерти кажуть, що перехід нерухомості до нульових викидів CO2 буде коштувати Британії додаткові 70 мільярдів фунтів щороку.

Значна частина витрат прийдеться на споруди, які перебувають у власності держави. Тому вони будуть оплачені з кишені громадян. Проте, зворотна сторона медалі полягає в зниженні споживання викопного палива, яке для більшості країн є продуктом імпорту.

Навіть польський Вроцлав пообіцяв декарбонізувати всі споруди в місті. Влада має намір зробити це до 2050 року. Кошти на проєкт обіцяють знайти в рамках загальної програми ЄС.

 

Що робить Україна

Сучасні екологічні тренди формують декілька основних напрямків, на яких треба зосередитися українським чиновникам та підприємцям.

Подальша інтеграція з країнами ЄС неодмінно вимагатиме від України приймати більш суворі вимоги до енергетичної ефективності будівель та споруд, а також підприємств. Можна не чекати, коли за недотримання норм будуть нараховуватися штрафи, а уже зараз готуватися до цього, беручи за приклад європейські кейси ощадності.

Навіть сьогоднішній рівень розвитку технологій дозволяє говорити про можливість створення вуглецево-нейтральних споруд. Очевидно, що саме вони мають стати бенчмарком для девелоперів. Не лише в Україні, але в більшості розвинутих країн зростає попит на різноманітні рішення, здатні покращити екологічні характеристики будівель. Цей ринок все ще залишається блакитним океаном і може освоюватися українськими компаніями паралельно з розвитком на глобальному рівні.

Вкладення у вітчизняні технології спорудження енергетично ефективних будівель, виробництво сонячних панелей, елементів живлення та будівельних матеріалів зрештою знизять ступінь залежності України від імпорту продукції з високою доданою вартістю. Також це шанс відмовитись від купівлі за кордоном дорогих енергоносіїв і знизити витрати українців на комуналку.

Щобільше, навіть за помірними оцінками, лише в Європі ринок ощадних технологій може досягти декількох трильйонів євро на рік. Частину яких зможе отримати Україна, якщо запропонує якісні рішення для європейських покупців.

 

Чи з'являться "зелені офіси" у Києві

Ще один тренд, який активізувався протягом останніх декількох років – обіцянки багатьох глобальних компаній перейти до вуглецевої нейтральності, включаючи роботу власних офісів по всьому світу. За прогнозами, до 2025 року це вже створить попит на більш "зелені" офіси в України, пропозиція яких сьогодні фактично відсутня.

Навіть за умов загального скорочення оренди, всередині ринку можуть з'явитися надзвичайно популярні сегменти. А екологічні підходи, підтверджені відповідними сертифікатами, стануть передумовою боротьби за найбільш вигідних клієнтів – великі представництва міжнародних корпорацій.

Міське середовище продукує значну кількість викидів парникових газів, тому розвинуті країни вже почали досліджувати можливості перетворення мегаполісів на вуглецево-нейтральні локації. І хоча Україна значно відстає від лідерів, сьогодні ми маємо шанс не лише наздогнати екологічних піонерів, але й стати постачальниками ощадних рішень на глобальний ринок.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.