Економіка “омікрону”: до чого пора готуватися Україні

Новини про “омікрон” спричинили хвилювання на фондовому ринку – для ряду індексів скорочення було найбільшим від початку 2021 року.

Поява нового штаму коронавірусу сколихнула інформаційне поле. Здавалося б, ринки вже звикли до новин про чергові хвилі хвороби та введення обмежень. Однак на фоні новин про появу "омікрону" індекс S&P скоротився на 2,3%, NASDAQ впав на 2,2%, а європейські індекси скоротилися в середньому від 3 до 5%.

Також значно впали ціни на нафту. Наприклад, ціна на барель американського WTI скоротилась одразу на 13%, досягнувши позначки трохи більше ніж 68 доларів. Європейська марка Брент подешевшала на 11%.

Багато країн почали вводити обмеження на подорожі з певних регіонів. Особливо це стосується країн Південної Африки, звідки, ймовірно, пішов новий штам. До списку постійно додаються держави, в яких фіксують “омікрон”.

Серед причин занепокоєнь інвесторів, бізнесу та населення – велика невизначеність щодо вірусу. З одного боку почала з'являтися інформація про те, що штам потенційно може легше передаватися у порівнянні з будь-якими попередніми варіантами вірусу. Також, через особливу мутацію, поки невідомо, наскільки ефективними виявляються доступні вакцини.

Однак сьогодні частина експертів вже налаштовані більш оптимістично. З’являються дані, що “омікрон” потенційно менш смертоносний, ніж більшість інших штамів ковіду. Це означає, що його поява може наблизити вірус до звичайного сезонного грипу. Інвесторам вистачило навіть поки неперевірених позитивних новин, щоб ринки стали демонструвати відновлення, а “корекція” виявилась скоріше умовним сигналом, ніж системним трендом.

Попри це, щонайменше декілька тижнів невизначеність ситуації буде впливати на глобальних фінансовий сектор, а увага більшості людей залишиться прикута до новин про вірус.

Що стосується України, ми зазвичай не відчуваємо швидкого впливу таких явищ, бо наша економіка не так сильно інтегрована зі світовими ринками капіталу. Зниження курсу гривні щодо долара та євро триває протягом останніх декількох тижнів та не має відношення до нового штаму. І хоча в обмінниках валюта відчутно подорожчала в перший понеділок після новин про появу "омікрону", на міжбанку зростання було передбачуваним. Більше сьогодні на курс тисне можливість військового загострення на кордонах, а також внутрішня інфляція.

З усім тим, зараз ймовірним виглядає сценарій, відповідно до якого “омікрон” чи будь-який наступний штам нарешті розпочне завершення пандемії. Для більшості вірусів характерним шляхом мутації є саме зниження смертоносності для організмів-носіїв. І рухи інвесторів в ситуації з “омікроном” дозволяють взяти декілька уроків для України, які допоможуть максимально ефективно використати завершення кризи.

За прогнозами Світового банку, українське ВВП у 2022 році зросте на 3,5%. Номінально доларовий ВВП вже у 2021 році досягне найбільшого показника за весь час Незалежності – понад 195 млрд доларів. Формальним його можна назвати через курсову нестабільність. Також не варто забувати про рекордну інфляцію американського долара та євро.

Однак саме зараз реальний сектор економіки знаходиться в режимі “низького старту”, коли Україна має шанс включитися до глобальних ланцюгів постачання. Логістична криза, що сильно вдарила по таким азійським країнам-постачальникам, як Китай та В’єтнам, продемонструвала компаніям важливість мати розгалужену мережу постачання. В цьому випадку перевагою України є географічна близькість до Європейського Союзу – одного з найбільших світових ринків. Також країна має вихід до моря, що значно спрощує логістику.

Серед ключових стимулів, які можуть привернути великий бізнес – прозора та прогнозована податкова система і знижені фіскальні ставки на певний термін після початку роботи. Маючи достатньо вільного капіталу, отриманого завдяки рекордно низьким кредитам у США і Європі, високому рівню продажів своєї продукції та необхідності демонструвати потенціал розвитку інвесторам, компанії погодяться інвестувати кошти в довгострокові проєкти.

Ще одним потенційно привабливим напрямком є розвиток енергетичного сектора. Газова криза показала, наскільки небезпечно залежати від зовнішнього постачання енергії, особливо якщо глобальна економіка переживає фазу підйому. Разом із прогнозованим подорожчанням нафти та газу, України може, по-перше, самотужки розвивати джерела викопного палива на своїй території.

Також необхідно робити акцент на економічно доцільній “зеленій енергетиці”. На сьогодні в Україні 9% виробленої енергії приходиться на відновлювальні джерела. Маючи таку базу для аналізу, зараз можна конкретно прорахувати собівартість та потенціал отримання енергії кожного з джерел, враховуючи ціну обладнання, сезонні фактори та інші. Після цього розробити конкретні економічні стимули, які б дозволили виробникам сконцентруватися на джерелах, що мають найкращі перспективи в Україні.

З іншого боку, якщо цього не зробити, на фоні економічного відновлення розвинених країн та подорожчання енергоресурсів, Україна швидко перестане покривати потреби в енергії, необхідні для підтримки економічного зростання.

Новий штам “омікрон” викликає занепокоєння серед інвесторів та урядовців, проте чимало експертів вважають його появу – ознакою наближення кінця пандемії. Саме зараз для України відкривається вікно можливостей, яке визначить роль держави в глобальній економіці постковідного світу. Логістична та енергетична криза не лише показали слабкі місця світової економіки, але й відкрили нові точки зростання.