Чому фінансист не може управляти компанією

Управління компанією - це не про фінанси, а про людей- команду. Хто може їх об'єднувати та надихати?

Звісно, лідер, який має емпатію та розуміється на людських емоціях. Проте тримати цифри та розрахунки на пульсі – це велика відповідальність, яка цікава, ризикована, проте дуже важлива. Бо це як вода для дерев, які ростуть. Тож кому можна все ж таки довірити повне управління компанією? Спробуємо розібратися на нейрогормональному рівні.

Фінансисти та бухгалтера працюють з числами, аналітиками, операціями по рахунках зазвичай мають аналітичний розум. Якщо вони будуть оперувати емоціями та припущеннями, то зруйнують компанію або економіку держави. Тому спираються на факти та логічну послідовність. З точки зору психології, коли людина в цифрах та аналізі, то вона бездієва. Тобто тормозить креативність, прогрес і розвиток. Причина тому – відсутність емоційної складової.

Управління компанією – це насамперед робота з командою, якій важливо мати лідера з емоціями. Це людина, яка дивиться вперед і шукає постійні розв'язання задач. Впроваджує нові інструменти під час змін. Наприклад, візьміть будь-яку ситуацію в компанії. Працівники хочуть нову техніку та вважають, що це покращить результати. Бо зможуть креативити і викликати більше емоцій у клієнта. Проте фінансист або власник, який постійно сидить в цифрах та аналізі відмовить. Аргумент для нього те, що у компанії не заплановані непередбачувальні затрати. Тож людина з аналітичним складом розуму буде постійно гальмувати розвиток. Доречі, якщо в компанії нема фінансиста і власник сидить у цифрах і розрахунках, то рекомендація не втручатися в роботу працівників. До того ж  окремо виділяти день саме для аналізу цифр. Бо розвиток компанії це насамперед робота з командою, тобто людьми, де важливі емоції.

Є досвід, проведений психологами, коли людей поділили на дві групи і розповідали про складну життєву історію дівчинки  – важка хвороба, дитинство з проблематичними ситуаціями та інше. Тож їй, дійсно, потрібна була людська підтримка та допомога. При цьому одній команді дали аналіз цифр, грошові операції  і можливості вкладень. То саме ця група не розчуялася та не допомогла, в той час як друга – відреагувала.

Звісно, що команді насамперед потрібно співпрацювати та працювати на емоційному рівні, бо ми маємо справу з людьми. Для працівників важливий психологічний захист – це про виділення нейромедіатора в організмі окситоцин, який створює в колективі атмосферу прийняття та довіри. Тож команді потрібен лідер – екстраверт- відкритий управляючий, який готовий ділитися своїми помилками і визнавати чужі перемоги. Людина, яка працює в команді повинна мати емпатію.

Фінансисти - шикарні стратеги, але частіше вони інтроверти і їм важно бути асоціативними з людьми. Проте сильна сторона – займаються магією цифр. До них потрібно прислухатися і звертатися за порадою як управляючим, так і власникам. І вони покажуть в цифрах: як живе компанія та який в неї потенціал. Проте лідер компанії- управлячий командою – це про емпатію, що допомогає працювати саме з людьми таким чином, що кожен відчуває себе психологічно комфортно.

Ліва півкуля головного мозку відповідає за аналіз, логіку, математичні символи – це про фінансистів. Права півкуля – це творчість, пластичність в відносинах, фантазія, емоційне сприйняття оточуючих та побудова емоційних відносин. Тоді яку домінуючу півкулю головного мозку повинен мати управляючий або власник компанії з роботою з людьми? Відповідь зрозуміла.

Права півкуля головного мозку допомагає нам креативити та прислухатися до людей і впроваджувати ідеї в життя. Саме так відбувається розвиток і співпраця з командою. А фінансист з аналітичним складом лівої півкулі головного мозку мають управляти цифрами та таблицями та слідкувати, щоб творча частина компанії з ідеями та цілями не загнала компанію в борги або банкрутство. Тож висновок: фінансист – це  операції та життя з цифрами і вогнегасник для гарячої команди.