Житловий бум та промислова стагнація: будівельний індекс збільшився на 10%

18 ноября 2021, 23:16
Владелец страницы
Народний депутат України, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядуванн
0
727

Вересневий індекс будівельної продукції показав зростання сектора на 10% проти минулого року. Які фактори сприяли збільшенню обсягів будівництва та чи можна тренд зробити стійким?

У вересні 2021 року індекс будівельної продукції склав 110,1% до вересня минулого року.  При цьому індекс січня-вересня 2021 року закріпився на позначці 103,2% проти аналогічного періоду минулого року. Тут лідером є житлове будівництво, обсяги якого зросли одразу на 18,4%. Стабільними з невеликим позитивним трендом  - зростання на 1,3%, були інженерні споруди, – до переліку яких відносять автостради, комунікації, трубопроводи та інші об’єкти інфраструктури. Натомість нежитлові будівлі просіли на 2% у порівнянні з січнем-вереснем 2020 року.

 

Зростання вище середньозваженого рівня має місце у Києві та Київській області, де обсяг будівельних робіт складає близько 30% від загально державного показника, в Одеській, Харківській областях, а також в західних регіонах – Рівненській, Івано-Франківській , Тернопільській, Волинській, Хмельницькій областях.

 

В цих регіонах, а також містах мільйонниках, у першу чергу  – в столиці, житловий сектор демонструє стабільну динаміку. Темпи розвитку сектору відповідають потребам економіки, яка вже, в деякій мірі, адаптувалась до карантинних умов. Перш за все це пояснюється зростаючим попитом на житло – населення України, у тому числі частина якого працює за межами нашої держави, а також іноземні інвестори абсолютно обґрунтовано розглядають придбання житла як найбільш ефективне та надіне використання власних коштів. Природньо, попит призводить до зростання ринкової вартості житла, в першу чергу на первинному ринку.

 

Позитивною складовою є мінімальне втручання влади в ринкові відносини попри декілька скандальних ініціатив, серед яких – оподаткування ПДВ інвестицій в нерухомість, зміни правил розрахунків, від яких врешті решт вирішили відмовитися. Навіть за умов відсутності достатніх кредитів для забудовників, а також ефективної масової іпотеки, просто без “палок в колеса” – сектор показує здорову позитивну динаміку. У свою чергу, капітальні вливання у вигляді доступного кредитного ресурсу гарантовано дадуть зростання обсягів виробленої продукції.

 

Драйвером зростання індексу будівельної продукції інженерних споруд є транспортна інфраструктура. Тут як раз і видно роботу держави, яка відбувається в рамках “Великого будівництва”.

 

Загалом з січня по вересень на транспортні споруди витрачено понад 45,3 млрд гривень. Для порівняння,  у промислові будівлі згенеровано 12,3 млрд гривень, а  у комплексні промислові споруди, до яких відносяться споруди добувних підприємств, електроенергетики, хімічної та металургійної промисловості – 20 млрд гривень. І хоча доцільність вкладень в транспорт є беззаперечною, питання викликає нижчий пріоритет інших сегментів. Причому там від держави не потрібне 100% фінансування робіт, а допомога на рівні 5-20% собівартості об’єктів, конвертована у вигляді кредитних та податкових стимулів. Зрештою, оновлені дороги, мости та залізниці будуть ефективними, якщо їх використовуватимуть як  для забезпечення потреб населення так і  переміщення продукції, виробленої в Україні.

 

Серед нежитлових споруд найбільша частка приходиться на промислові будівлі та логістику. Скорочення інвестицій у розвиток потужностей на фоні коронавірусу, зменшення експорту та подальшої невизначеності – очевидна реакція підприємців. З іншого боку, стрімке відновлення економік Китаю та Європи показує, наскільки сьогоднішня криза відрізняється від досвіду минулих рецесій. У випадку ефективного стимулювання з боку держави, включаючи забезпечення недорогими кредитами для розвитку бізнесу, а також податкових інструментів, можна було б використати період короткострокового простою для нарощування власних виробничих потужностей. Вже сьогодні їх можна було б застосовувати, забезпечуючи постачання і транспортування товарів до Європи. При цьому  офісна нерухомість залишилась стабільною, проте її вплив на загальну картину виявився помірним.

 

Отже, сьогодні будівельний сектор залишається стабільним попри чимало зовнішніх проблем. Карантинні обмеження, скорочення економіки в 2020 році, перехід на віддалений режим роботи, зменшення експорту та зростання вартості будівельних матеріалів – всі  ці фактори негативно впливали на будівництво. Окрім інженерних споруд, роль держави поки зводиться до того, щоб врешті-решт не заважати  будівельному сектору працювати. Економічні стимули у вигляді здешевлення кредитів та податкових знижок можуть позитивно вплинути на сектор, який зберігає чимало внутрішніх ресурсів для розвитку.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.