Data-центри: як Україні отримати шматок пирога вартістю 31 мільярд доларів

10 июня 2021, 23:12
Владелец страницы
Народний депутат України, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядуванн
0
21

В 2020 році глобальні інвестиції в дата-центри зросли майже у два рази, досягнувши позначки в 31 мільярд доларів. У майбутньому цей ринок продовжить зростати, а великі оператори вже зараз..

В 2020 році у світі спостерігався бум попиту на дата-центри. З переходом на віддалений режим роботи люди почали набагато активніше використовувати цифрові сервіси. Зростає популярність стрімінгових платформ, набирають оберти соціальні мережі із відеоконтентом, хмарні сервіси тощо. Збільшуються вимоги до якості матеріалів – сьогодні чимало фільмів можна дивитися у себе вдома у 4К, а виробники вже пропонують телевізори та ноутбуки з екранами 8К. Зростає кількість інтернет-користувачів:  станом на липень 2020 року у світі налічувалось 4,5 мільярди людей, які регулярно користується глобальною мережею. Це на 8.2% більше показника позаминулого року. У середньому пересічний користувач проводить понад 6.5 годин в онлайн щодня.

Популярними локаціями для розміщення дата-центрів є Лондон, Париж, Франкфурт та Дублін. Чимало об’єктів будується на півночі Європи – в Данії, Норвегії та Швеції. Однак інвестори вже починають придивлятися до нових більш доступних місць, серед яких Берлін, Мадрид та Варшава. Нещодавно Digital Realty’s Interxion придбала у Мадриді ділянку для будівництва нового дата-центру потужністю 34 мегават. Його площа перевищуватиме 35 тисяч кв. м, а для обслуговування комплексу залучать понад 500 постійних працівників. Однак до списку потенційних локацій може додатися й Україна.

Компаніям необхідно обробляти інформацію, яка надходить від клієнтів, а також надавати людям доступ до фільмів, відео, музики та інших даних. Сучасний користувач не хоче чекати навіть декілька зайвих секунд – все має відбуватися миттєво. На додачу до цифрового контенту також набирає популярність інтернет речей. Навіть серед українців все більш звичними стають розумні охоронні системи, які працюють без дротів, різноманітні датчики захисту від протікань, системи освітлення, підключені по Wi-Fi та інші компоненти розумних будинків. За прогнозами експертів, за наступні п’ять років глобальний онлайн-трафік щонайменше подвоїться. Звідси тенденція збільшення попиту на дата-центри.

Однак обробка таких обсягів інформації потребує значних витрат енергії, а також специфічних зовнішніх чинників. Великий дата-центр може знаходитися в іншій півкулі, ніж його користувачі. Ключовими факторами для компанії виступають доступна електроенергія та прозорі принципи формування тарифів, легкість ведення бізнесу, прийнятні податки та налагоджена інституційна система. Перевагою також є помірний клімат, адже навіть у  найбільш ефективних дата-центрах 40% енергії витрачається на охолодження обладнання.

Спорудження дата-центрів можна поділити на дві великі групи: так звані brownfield та greenfield інвестиції. Перший спосіб передбачає використання для розміщення серверів вже збудованих приміщень колишніх підприємств. Девелопер викуповує об’єкт, проводить повну реновацію території та відновлює споруди, а далі компанія-оператор поставляє туди серверне обладнання. Разом вони працюють над системами охолодження, які грають одну з ключових ролей для функціонування дата-центрів.

У новому генплані столиці планується перепрофілювати приблизно 1 662 гектари землі у  десяти промислових районах Києва. Відповідно до світового досвіду, – це можуть бути як виключно ділові райони з офісами, коворкінгами та дата-центрами, так і локації змішаної забудови 40/40/20 % для житлових, комерційних і громадських площ відповідно.

Серед примітних прикладів вже відновлених колишніх промислових зон – Station F в Парижі, де у приміщені колишнього залізничного вокзалу відкрили великий гнучкий офісний простір на понад 3 тисячі місць. У Нью-Джерсі розвивають цілий новий район на ділянці площею 53 га: раніше там знаходились заводи, а потім тривалий час розміщувалися складські приміщення. Загалом проект включає реновацію майже 190 тисяч кв. м площ. Це більше, аніж увесь обсяг нових офісних центрів, введених в експлуатацію у Києві у піковому для сегмента 2020 році. Також є сотні успішних прикладів з Великобританії, Німеччини, Нідерландів та інших розвинутих країн.

Для проєктів на кшталт дата-центрів brownfield інвестиції цікаві завдяки можливості використовувати вже підведені комунікації, розраховані на великі та енергоємні виробництва і відсутності проблем із призначенням земельних ділянок.

Greenfield інвестиції передбачають будівництво об’єктів з нуля. Якорями для дата-центрів можуть бути атомні станції, якщо існує можливість напряму закуповувати та використовувати недорогу енергію. Вони можуть розміщуватися у містах-супутниках станцій, генеруючи там сотні нових робочих місць.

Серед безперечних переваг України перед іншими локаціями – дуже дешева електроенергія. Наприклад, за найдорожчим на сьогодні тарифом, вартість кВт\год для промислових споживачів складає 4,25 грн  або ж 12,81 євроцента.

У Німеччині вартість електроенергії для промисловості у 2020 році у середньому становила 18 євроцентів. Найменшою була ціна в Данії – всього 6 євроцентів. Однак в Україні собівартість енергії, виробленої на АЕС, складає лише 60 копійок. Навіть якщо запропонувати дата-центрам таку енергію по 1,2 грн  або 3,6 євроцента, така ціна є майже вдвічі дешевшою за найкращий європейський варіант. Варто додати, що в Україні набагато менше коштує земля, особливо в містах-супутниках атомних станцій.

За даними американської торгової палати, яка відкрито публікує розрахунки для великого дата-центру площею 165 тисяч квадратних футів (близько 15.5 тисяч кв м), витрати на спорудження будівлі складають 20% вартості проєкта  або $45 млн. Далі при обслуговуванні такого дата-центру можуть бути залучені від 150 до 250 людей, більша частина яких – кваліфіковані системні адміністратори та інженери.

Дата-центр площею 15,5 тисяч кв. м споживає 23.5 мегават електроенергії на рік. При тарифі 3,6 євроцента / кВт це означає продаж електроенергії на понад 10,7 млн євро щороку. За сучасних темпів розвитку сектора, а також враховуючи ситуацію з атомними станціями, Україна могла б відкрити на своїй території щонайменше декілька десятків дата-центрів в найближчі кілька років.

Сьогодні дата-центри можна назвати одним із підвидів комерційної нерухомості. Вони виконують сервісні функції без яких неможливий розвиток інтернету. Великі технологічні компанії потребують нових потужностей, а глобальні оператори вкладають десятки мільярдів доларів у відкриття чергових локацій.

Україна має значний потенціал для залучення інвестицій, у тому числі готові brownfield майданчики в промислових зонах, а також великі можливості для greenfield проектів біля АЕС. За умов правильних акцентів та створення додаткових податкових стимулів для перших операторів, відносно недорога земля та потенційно найдоступніша в Європі електроенергія можуть допомогти привернути сотні мільйонів доларів на рік у будівництво, створити десятки тисяч нових робочих місць та гарантувати попит на вітчизняну електроенергію.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.