Нерухомість та зелена енергетика: примарні перспективи амбітних цілей

Попри усі переваги відновлювальної енергетики, чи може наявна сьогодні інфраструктура забезпечити потреби для повної електрифікації нерухомості?

Компанія виробник програмного забезпечення Adobe анонсувала будівництво нового офісу, який не буде мати жодних інших джерел енергії, окрім електрики. 

Слідом за автомобілями, здається, електрифікація добралась до нерухомості. Якщо 10-15 років тому електрику використовували для освітлення, роботи побутових приладів та станків, сьогодні деякі сміливі урбаністи передбачають можливість повної відмови від будь-яких інших джерел енергії. При тому, що зараз для опалення часто використовують природний газ або твердопаливні котли, натомість дизельні генератори можуть встановлюватися в якості резервного джерела на випадок відключення мереж.

Багато компаній за 2019-2020 роки анонсували перехід до відновлювальних джерел енергій та відмову на своїх виробництвах та в офісах від викопного палива. Це частина великого руху по нульовим викидам вуглекислого газу та інших продуктів переробки палива в атмосферу. В середньому, західні корпорації обіцяють повністю перестати використовувати вуглеводні за 20 років.

Найперша перепона на шляху до реалізації таких амбітних обіцянок – відсутність змоги рівномірно постачати енергію від відновлювальних джерел, окрім атомних та гідроелектростанцій, в режимі, потрібному для роботи підприємства, офісів та житлових будинків. Пік споживання зазвичай приходиться на ранок та вечір, коли більшість людей збирається на роботу чи знаходяться вдома, вмикають світло, телевізори, комп’ютери, готують їжу. Також споживання енергії значно зростає взимку, коли холодно і виникає потреба зігрівати оселі.

Наприклад, це не збігається із циклами роботи сонячних станцій, які не можуть збирати енергію ранок зранку або вночі. Також рівень інсоляцій значно скорочується взимку, коли потреба в енергії навпаки зростає. Вітер є більш стабільним джерелом в короткостроковій перспективі – однак все одно таке джерело далеко не повною мірою контролюється людиною.

Що стосується атомних станцій, Німеччина декілька років тому анонсувала повне виведення з роботи всіх енергоблоків до 2022 року. Причина – наслідки аварії на станції Фукусіма в Японії, які змусили німців замислитися про ризики мирного атому.

З усім тим, зараз зелена енергетика працює додатковим компонентом до традиційних джерел. Завдяки цьому, коли є вітер або стоїть сонячна погода, можна зменшити виробництво енергії на ТЕЦ або АЕС. Проте коли зелені джерела не справляються, завжди можна компенсувати нестачу завдяки традиційним станціям.

Існує декілька способів вирішити проблему несамостійності альтернативних джерел. Перший – розвиток акумуляторів, коли будівлі або цілі електростанції зможуть зберігати енергію, що не потрібна зараз, та використовувати її в майбутньому. Однак сучасні батареї поки що не можуть ефективно забезпечити потреби цілих міст. До того ж відкритим є питання екологічності саме такого способу, адже він передбачає спочатку виробництво, а потім утилізація використаних елементів живлення.

Другий сценарій – це поява більш просунутих варіантів сонячних панелей, які, наприклад, можна буде розміщувати вище рівня формування хмар. Проте зараз така опція скоріше нагадує варіант із наукової фантастики. Направлена передача заряду хоча й представлена в деяких розробках, поки що анонсовані комерційні зразки максимум зможуть працювати з акумуляторами телефонів, при цьому розташовуючись в межах однієї кімнати.

За третім сценарієм, перехід на відновлювальні джерела та електрику станеться не раніше, аніж будівлі та промислові об’єкти зменшать споживання енергії щонайменше в декілька разів від сучасних показників, а також не навчаться рівномірно використовувати електрику – незалежно від часу доби або пори року. Як наслідок, мова йде не про збільшення зелених потужностей в 5-10 разів, натомість про зменшення споживання до рівня, який вже сьогодні можна було б покрити з альтернативних джерел.

Нарешті, важливим питанням є існування аварійних систем, які б не залежали від єдиної інфраструктури електроенергії. Політика нульового використання вуглеводнів не залишає таких можливостей, проте вони необхідна принаймні для критичних об’єктів інфраструктури, як-то лікарні, де зупинка опалення та вимкнення електроенергії може чинити пряму загрозу життя пацієнтів. Яскравий епізод – віялові відключення електрики в Техасі, які сталися в лютому 2021 року на фоні нетипових для цього штату морозів. 

Якщо проводити паралелі із транспортним сектором, найбільш оптимістичні сучасні прогнози передбачають, що до 2030 році в Європі від всіх нових машин будуть продаватися близько 40% електромобілів. З урахуванням середнього строку служби транспортного засобу та будинку, перехід нерухомості на електрику може зайняти набагато більше часу.

В Україні повний перехід від викопного палива на чисту електроенергію може розглядатися хіба що в горизонті дуже далекого майбутнього. Вітчизняний енергоощадний сектор демонструє сильне технологічне відставання від західних країн-піонерів. У тому числі через довгу історію непрозорого формування тарифів, що стимулювали власників підприємств та об’єктів нерухомості не замислюватись про альтернативні джерела та економію енергії.

Далі питання стало актуальним в період економічного спаду. А тому компанії не змогли відповісти на зростання тарифів додатковими інвестиціями в енергоощадні технології. Ба більше, зараз Україна і так відчуває нестачу власної електроенергії. Ситуації з віяловими відключеннями декілька років тому, а також ризики їх повторення сьогодні, не вселяють оптимізму більшості населення стосовно перспектив переходу на електрику.

Більша частина житлового фонду збудована до 2000-х років. Такі будинки взагалі не розраховані під активне використання електрики. Перероблення будівель, а також інженерних мереж, щоб відмовитися від газу, централізованого опалення та водопостачання, потенційно може коштувати набагато більше, аніж повноцінні реновації старих споруд.

Нарешті, якщо в США буде скорочуватися споживання вуглеводнів, ймовірно також буде триматися низька ціна на нафту й природний газ. Отже, ті країни, які не будуть поспішати з електрифікацією, на певному проміжку отримають додаткові переваги завдяки доступності викопних ресурсів, а також диверсифікації постачальників.

Електрифікація будинків – другий крок після переходу транспорту на використання чистої електричної енергії замість викопного палива. Проте якщо для автомобілів навіть частковий перехід може зайняти понад 15-20 років в найбільш прогресивних країнах, горизонт для нерухомості, ймовірно, буде набагато дальшим. І якщо нові будівлі, як-то офіс компанії Adobe, можна на етапі проектування розрахувати для постачання виключно електрики, подібний план навряд спрацює для вже збудованих мегаполісів, і займе не один десяток років.