Зростання трафіку, складність паркування в центрі, а на додачу ще й масштабний снігопад, який триває понад тиждень й паралізував більшу частину столиці, показують недостатність прийнятої моделі.
За даними компанії-виробника навігаторів TomTom, у 2020 році Київ зайняв 7 місце серед 416 мегаполісів світу за заторами.
Одночасно з цими чиновники повідомляють, що за півтора року столичним водіям виписали штрафів на майже 37 мільйонів гривень за неправильне паркування.
Також минулого року в Києві провели понад 50 тисяч евакуацій автомобілів, а в центрі відкрили новий штрафмайданчик на 600 місць.
Неефективний менеджмент комунальних паркувальних місць, а також випадків неправильного паркування, є першою причиною столичних проблем із трафіком.
Хоча нові правила щодо паркування почали діяти з 2018 року, вони досі працюють вибірково. Прямий наслідок цього – хаотична парковка там, де це взагалі не дозволено, а також занизькі збори із легальних комунальних місць.
За оцінками чиновників, столиця недоотримує від 80 до 90% потенційних надходжень за паркування. Мова про сотні мільйонів гривень на рік, які можна було б спрямувати на впровадження паркувальних ініціатив, розвиток цифрових інструментів контролю, оновлення парку автобусів, тролейбусів або будівництво нових гілок метро.
Ще одна проблема полягає в неякісному громадському транспорту та недостатньому розвитку велоінфраструктури.
Якщо взяти мешканця Берліна, який має в розпорядженні власний автомобіль, вірогідність того, що він поїде місто у справах на авто – лише 40%. Більшість автомобілістів пересуваються столицею на автобусах, в метро або на велосипедах.
Їх вибір зумовлюють чимало факторів. До яких відноситься прогнозований та комфортний громадський транспорт, що ходить за графіком, має кондиціонування та обігрів в залежності від сезону.
Його кількість розрахована на потенціальне число пасажирів "із запасом". Навіть в години пік заповненість автобусів чи поїздів метро дозволяє комфортно знаходитися всередині.
Не останню роль відіграють розвинуті велодоріжки та безпечне середовище для двоколісного транспорту. Це робить велосипеди доступними для широкого кола користувачів – від дітей, бізнесменів та офісних працівників, до людей літнього віку.
У свою чергою, киянин-автомобіліст їхатиме в центр на машині з вірогідністю понад 90%. Потім люди стикаються із проблемами заторів, неможливістю знайти паркінг та створюють незручності для себе й навколишніх.
Особливо яскраво проблеми проявляються в критичні моменти, як-от снігопади взимку 2021 року. Сніг з’їв частину паркувальних місць в центрі, яких і так систематично не вистачає.
При цьому люди не мають стимулів пересідати на громадський транспорт. Під час снігопаду маршрутки або трамваї не отримали жодних переваг перед автівкам, натомість збився графік їх роботи.
Мало того, під час розчищування доріг комунальники буквально засипали чимало зупинок, чим зробили посадку та висадку вкрай ускладненою.
Проблема розвивається по замкнутому колу, адже вщент запарковані вулиці не дають змоги працівникам комунальних служб швидко та ефективно прибирати сніг, навіть якщо вони мають необхідну техніку та штат працівників.
Алгоритм розв'язання питання стоянок має ключове значення для розвитку міста. Адже мова йде про комфорт не лише для автомобілістів, але й пішоходів та всіх без виключення мешканців столиці.
Найперший крок – це впровадження дійсно ефективного контролю за неправильним паркуванням. Людина, яка залишає автомобіль в недозволеному місті, заважає руху пішоходів або машин, має точно розуміти, що максимум через 30-40 хвилин вона отримає штраф.
Закони можуть ефективно виконуватися не тоді, коли вони записані на папері, а при наявності реального механізму контролю. Так працює психологія, доведена на практиці в Нью-Йорку, де в 1990-х роках оформилась "теорія розбитих вікон".
Невеликий проступок із гарантією відсутності покарання мотивує продовжувати вчиняти порушення не тільки особу-порушника, а також оточуючих. Натомість високі шанси отримати санкції змушують дотримуватися правил.
Як шукати легальні паркування? Зараз навігатори, коли водій виставляє фінальну точку маршруту, можуть прокладати його не прямо до адреси, а до найближчого паркінгу.
Зі зростанням попиту, розвиток системи можна доповнити інформацією про кількість вільних місць в режимі реального часу.
Або взагалі, коли людина прокладає маршрут до стоянки, навігатор зможе надсилати запит та "бронювати" місце. Щоб за пів години, як тільки особа дістанеться місця призначення, вона точно змогла залишити автомобіль та піти у справах.
По-друге, збільшення попиту вмотивує включитися власників невикористовуваних ділянок, управителів готелів та іншої нерухомості в центрі.
Відбудеться збільшення пропозиції паркінгів шляхом появи великої кількості приватних гравців. Ціни навпаки можуть впасти, адже паркінги будуть конкурувати за автомобілістів.
Проте люди почнуть інвестувати гроші в розвиток стоянок лише тоді, коли отримають гарантії щодо мінімальної заповненості паркінгів.
Істотний компонент – це розвиток громадського транспорту та інфраструктури для велосипедів.
Вкрай важливою для розвантаження міста є поява так званих перехоплювальних паркінгів на всіх кінцевих та прикінцевих станціях метро.
Головна ідея – це, щоб за символічну плату на день, або купуючи місячні абонементи, людина щодня могла легко залишати автомобіль на стоянці не далі 100-200 метрів від метро.
Перехоплювальні паркінги дозволяють підняти цінність громадського транспорту для людей, які живуть далеко від метро, а тому сьогодні вимушені їздити на автомобілях в центр.
Розв'язання проблеми парковок зможе не тільки підвищити комфорт автомобілістів, але буде серйозним фактором покращення ситуації з трафіком.
Ефективний міський простір має дозволяти людям дістатися до центру щонайменше декількома альтернативними способами, в тому числі на зручному громадському транспорті, велосипедах або електричних самокатах.
Для тих, хто вирішить їхати в центр на машинах, мають бути зрозумілі правила паркування, контроль над їх дотриманням та наявність зручних стоянок.Источник:
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.