Доступна іпотека: поштовх для будівництва, драйвер для економіки

28 января 2021, 15:11
Владелец страницы
Президент некоммерческой Ассоциации предприятий-строителей "Интергал-Буд"
0
12

Кабмін затвердив постанову, що була розроблена за завданням Президента, про здешевлення вартості іпотечних кредитів до 7%.

Передбачається, що механізм має запрацювати через Фонд розвитку підприємництва, який буде здійснювати компенсацію відсоткової ставки до зазначеного рівня. Це крок у вірному напрямку. Влада починає розуміти, що іпотека – не менш важлива для розвитку економіки, ніж кредитування малого бізнесу, яким займається Фонд. І норма про те, що знижена ставка повинна працювати для житла, побудованого з 2015 року, теж правильна – потрібно збільшувати обсяги доступної пропозиції, а не стимулювати зростання цін на вторинному ринку. Побачимо, як це буде працювати, але є надія, що влада починає чути будівельний бізнес. І розуміти, що саме завдяки простим і зрозумілим людям крокам можна покращити економічну і соціальну ситуацію в Україні.  

Вочевидь необхідні термінові рішення, що забезпечать розвиток держави і добробут людей. Впевнений, що таким драйвером, точкою зростання української економіки у найкоротші терміни, може стати будівництво. Держава має лише створити мінімальні умови і не заважати. Так би мовити, потрібно лише залити бензин, і машина поїде. Усе інше зроблять ринок і люди. Мільйони українців, що потребують доступного житла. І невеликі вкладення повернуться державі у рази більшими податковими надходженнями і ланцюговою реакцією економічного зростання.

Простий факт: мультиплікатор інвестицій у будівництво становить приблизно шість. Тобто одна гривня, вкладена в сектор, акумулює додаткові шість гривень для економіки. І ці шість гривень можуть перетворитися на десять. І працювати ці гроші будуть безпосередньо на Україну. Будівництво – це бізнес, мабуть, з найбільшою локалізацією. Українські робочі руки, українські проєктні рішення, техніка і технології також переважно вітчизняні. Ми вміємо і любимо будувати. Всього понад 20 дотичних професій, пов’язаних із будівельними проєктами. Тому базові 2,7% ВВП від будівництва спочатку трансформуються на додаткові 6.2% ВВП операцій з нерухомим майном. І щонайменше стільки ж виробничих операцій, прямо пов'язаних з будівельним сектором, закладено в інших статтях ВВП. 

Але ж потенціал будівельної галузі, на жаль, не використаний державою. Поки що. Дуже хочу вірити, що президентська програма «Велике будівництво» почне включати в себе не тільки соціальні і інфраструктурні об’єкти, але й житлове будівництво. 

Це логічно, погодьтеся. Оскільки квартирне питання  наразі у країні стоїть не менш гостро, ніж дорожнє. І, якщо мислити стратегічно,  воно не менш важливе для розвитку країни, впевненості її громадян у завтрашньому дні і підтримки влади. Я впевнений, що Президент Зеленський хотів би увійти у новітню українську історію не тільки як будівельник якісних доріг, але і як лідер, що забезпечив своїх співвітчизників житлом. 

Потреба у цьому – кричуща. На одного українця припадає 24 кв. м житла, а 70% житлового фонду - застаріле. Для того, аби вийти на європейський рівень забезпечення сучасним і якісним житлом, де на одного мешканця припадає близько 60 кв. м, треба побудувати щонайменше 2 млрд квадратних метрів житлової нерухомості. І цей обсяг за нинішніми темпами ми будуватимемо ледь не 200 років. 20%-не зростання галузі – дуже повільна динаміка, бо база порівняння вкрай низька. Ми повинні зрости на 200%, щоб подалі не відставати від західних країн-сусідів.

Відсутність свого житла і, головне, відсутність перспективи його отримання – одна із ключових причин від’їзду українців за кордон. Особливо гостро ця проблема стоїть у маленьких містах – їдуть лікарі, вчителі, програмісти. Їде до Польщу наш завтрашній день, майбутнє країни і майбутнє народу. Дайте їм можливість отримати житло на Батьківщині, і вони залишаться тут. І будуть вчити і лікувати, ті, хто будуватимуть їм житло, отримають робочі місця, а їхні постачальники – замовлення. Дайте місцевій владі право довгострокового бюджетування – щоб отримувати кредити на будівництво цього житла. Все це можна зробити. Машина поїде, державі потрібно лише трохи налити палива. 

Тішить, що принаймні бажання у влади рухатися в цьому напрямку є. Від марних розмов про необхідність зниження кредитних ставок нарешті намітився перехід до справ. Створена державна установа Укрфінжитло, з керівником якого Василем Шкураковим Конфедерація будівельників недавно провела зустріч. Розмова була конструктивною. Тішить, що бачення будівельників і держави з точки зору виходу із ситуації – співпадають. 

Ситуація ця відома людям дуже добре, і полягає в тому, що наразі для більшості українців отримання іпотечного кредиту – неможливе. Вони його, по-перше, не потягнуть, а по-друге – їм його не дадуть. Зачароване коло: середня родина не може виплачувати людоїдські 15-20%, а банки знають, що не може, і не дають. 

Розірвати це коло може і повинна держава. Зараз ми бачимо політичну волю Президента, котрий говорив про досягнення 10% іпотеки. Це, безумовно, краще, ніж 15-20%, але забагато і також є непідйомним для переважної більшості населення. В залежності від терміну кредитування родині доведеться заплатити вартість двох-трьох квартир. У кращому випадку. Оскільки в реальності банки дають 10% тільки на перший рік, з перспективою зростання процентної ставки в наступні роки у разі збільшення облікової ставки Нацбанку. 

Потрібна не лише політична воля, а й державні кошти на компенсацію банкам кредитних ставок громадян. Родина має отримувати житло під 2-3%. Лише тоді маховик у масштабах країни запуститься. Стверджую, що це дуже невеликі гроші для держави – умовно 2 млрд грн на рік. Мова йде, нагадаю, тільки про часткову компенсацію кредитної ставки державою. Цього людям буде достатньо. 

Наразі цю функцію намагаються виконувати забудовники. Ми домовляємося з банками, беремо на себе частину ризиків. І забезпечуємо нашим інвесторам розстрочку у 3-7% відсотків до декілька років. Банки довіряють нам як перевіреним партнерам, які пройшли не одну кризу. І розстрочка – це пропозиція, яка користується неабияким попитом. Зокрема, Інтергал-Буд  фіксує зростання укладання договорів розстрочки наприкінці минулого - початку поточного року. Бо це справді вигідно.

Але ці ініціативи не можуть замінити повноцінної державної іпотечної програми. Бо справжня іпотека – це про 20-30 років, а не про 3 або 5. Забудовники не можуть дозволити собі заморожувати на довгий строк. Зробити для українців дійсно масовий і чесний іпотечний продукт може (і повинна) лише держава. Це в її інтересах. 

Форми і продукти такої програми повинні обговорюватися и пропрацьовуватися. Зокрема, ми згодні з позицією Укрфінжитла щодо впровадження лізингу з правом житла – як формату, який забезпечує гарантії збереження коштів-банків кредиторів. Гадаю, інвесторам цей формат буде цікавий також. 

Єдине, від чого я б хотів би застерегти – не потрібно розцінювати держану житлову програму як соціальний, мало не благодійний проєкт. Хоча б тому, що це зразу перетвориться на корупційну годівничку. Це не благодійність, а по-перше, обов’язок держави, що шанує себе і дивиться у майбутнє, а по-друге – цілком ринковий продукт. І я б не робив жодних обмежень щодо інвесторів. Програма має бути доступною усім, хто може виконувати умови кредитного договору. А ринок не проковтне більше, ніж зможе. 

Така програма буде підтримана і затребувана людьми, і вже за рік поверне у рази більше капіталу, ніж було вкладено. І не лише фінансового капіталу, а, що цінніше, капіталу розвитку країни і людських ресурсів. Ми зі свого боку готові до діалогу і партнерства з державою. Наразі ми вже пішли далеко вперед, але у держави можливості – набагато ширші, щоб догнати і перегнати. Справа лише у бажанні, волі і розумі. 

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.