Влада, люди і тарифи: чи проживемо лютий без тепла?

Рішення Кабміну про встановлення граничної ціни на газ на період карантину чи опалювального сезону – це чергова афера, щоб зняти напругу в суспільстві

Однак проблеми з цим рішенням дві. По-перше, воно не знімає напругу в суспільстві. По-друге, воно веде до колапсу в сфері теплопостачання.

Соціальна напруга і тарифи

Щодо суспільних настроїв все ясно: усі розуміють, що рішення уряду не є системним. Тарифи знижуються лише до кінця опалювального сезону (а може й на ще коротший термін, якщо карантин закінчиться раніше). Уряд тиражує зафіксовану цифру в 6,99 грн за кубометр, але «забуває» згадати, що плата за доставку нікуди не ділася і складає вона 1,79 грн за кубометр. Таким чином, маємо 8,78 грн за кубометр. Навіть ця ціна є надзвичайно незручною для більшості користувачів і катастрофічною для багатьох. Зате тепер в уряду є привід не збільшувати субсидіювання – мовляв, дивіться, ми ж знизили тарифи.

Важливе уточнення: тарифи на газ знизили лише для побутових користувачів. Тобто, люди, які мають централізоване опалення, будуть платити за нього за тарифами, у які буде закладена «ринкова» ціна на газ, адже вона залишається такою для підприємств ТКЕ. Люди, які опалюють свої домівки газовими котлами, платитимуть за меншими тарифами, що теж не сприяє соціальному порозумінню.

У будь-якому випадку, риторика влади працює доти, доки люди не бачать своїх платіжок. Після цього вони або виходять на площі з протестом, або просто перестають платити за рахунками, бо не в змозі цього робити. Влада може тисячі раз повторювати свої мантри, але в державному управлінні та економіці вони, на жаль, не працюють.

Тобто, криза оплати за тарифами залишається, поглиблюється і ускладнюється додатковими факторами: локдауном і законодавчими змінами. Щодо локдауну теж все зрозуміло: уже майже рік людям усіляко заважають працювати і заробляти гроші для того, щоб оплачувати ці тарифи. Але це ще не всі проблеми.

Колапс теплопостачання

Нагадаю, що раніше за відключення теплопостачання в період опалювального сезону передбачалась кримінальна відповідальність. Сьогодні ж цієї норми немає, а зовсім навпаки – «Нафтогаз» отримав право зупиняти постачання газу підприємствам теплокомуненерго у разі, якщо їхній рівень розрахунків буде нижчим за 90%. А у багатьох містах він точно буде таким, оскільки заборгованість тепловиків перед газовиками лише за 2,5 місяця опалювального сезону зросла майже на 9 млрд гривень і загалом склала майже 44 млрд грн.

Тому при сьогоднішній платоспроможності людей ми в лютому, дуже ймовірно, отримаємо ситуацію, коли по всій країні чи у багатьох регіонах припиниться газопостачання на підприємства ТКЕ. І це вже буде справжній колапс. Тому що тепловики не можуть працювати в борг. Їм потрібен газ, щоб гріти воду.

Ситуацію можуть врятувати місцеві бюджети територіальних громад, якщо вони, звичайно, виявляться спроможними на це. Можна припустити, що обставини будуть схожі на становище у сфері охорони здоров'я: громади залишать сам-на-сам з проблемою і вони будуть змушені викручуватися як зможуть. Пощастить тим, у кого на місцях надійні і перевірені люди, які дбають про громаду і мають необхідні ресурси для вирішення проблеми. Інші залишаться без газу і тепла.

Хто винен?

Є ще одна проблема – районні ради, які отримали районні тепломережі як спільну комунальну власність районів. Вони мали передати тепломережі на баланс територіальних громад, але зробили це далеко не всі райради. Наприклад, у моєму рідному Вишгородському районі, де райраду очолила партія «Слуга народу», об‘єднавшись з ОПЗЖ та «Батьківщиною», громаді не передали ні комунальні підприємства, ні комунальні заклади. Районна рада сама хоче керувати ними і, відповідно, отримувати з цього прибуток. От тільки на це немає ні повноважень, ані фінансів, оскільки ці функції для нинішніх районних рад просто не передбачені законом.

Схожа політика відбувається і на рівні Київської обласної ради. Лідер ОПЗЖ Юрій Бойко і лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявляють про тарифний геноцид, але у їхніх партійних організаціях не завжди розділяють цю тезу. До прикладу, у своїй публічній риториці «Батьківщина» безумовно за зниження тарифів, причому радикальне, але абсолютно в усіх місцевих радах, де вона є членом коаліційної більшості, партія блокує скликання тарифних сесій.

У Київській обласній раді фракції «Батьківщини» і ОПЗЖ, об‘єднавшись зі «Слугами», роблять все можливе, щоб допомогти голові ради (членові «СН») Олександру Склярову і голові Київської ОДА Василю Володіну заблокувати проведення тарифної сесії.

Тобто, у Київській облраді лише дві фракції – партій «ЗА МАЙБУТНЄ» та «Європейська солідарність» - вимагають скликання сесії і хочуть заслухати обласну адміністрацію та почути їхню позицію по тарифній кризі. Ми закликаємо підтримати звернення до президента, уряду та парламенту щодо проблем, які виникли на Київщині через цю безглузду політику НКРЕКП та уряду. Але нас дуже вперто намагаються ігнорувати.

Нагадаю, що неофіційним куратором Київщини є не хто інший, як Міністр регіонального розвитку Олексій Чернишов. Володін і Скляров - це його люди, які йому прямо підпорядковуються. Тобто, перешкоджання вирішенню питання тарифів – це свідома політика влади, яка не бере до уваги економічне і соціальне становище людей у цей кризовий час.

Що робити

Найголовніше: жоден «ринок» не повинен порушувати соціальної справедливості. А соціальне і матеріальне становище наших людей не дозволяє підвищувати тарифи. Від цього програють як люди, які опиняться у боргах і з перспективою відключення від комунальних послуг, так і держава, яка буде змушена субсидіювати хоча б частину потреб, якщо не хоче соціального вибуху. Виграють від цього, як відомо, кілька людей, які володіють енергетичними підприємствами в Україні.

Тому вимоги фракції «ЗА МАЙБУТНЄ» у Київській облраді досить чіткі. Ми вимагаємо:
• скасувати необґрунтоване підвищення вартості електроенергії, газу, опалення та водопостачання для населення;
• негайно ввести річний мораторій на будь-які рішення уряду про підвищення комунальних тарифів;
• провести перевірку законності підвищення вартості енергоносіїв за рішенням уряду та НКРЕКП.

Наша депутатська група у парламенті уже зареєструвала відповідний проєкт постанови. Цим рішенням ми можемо зупинити кризу неплатежів і захистити сімейні бюджети в умовах економічної кризи, спровокованої, в тому числі, урядом.

А протягом річного мораторію ми маємо розробити чітку тарифну стратегію, яка не робитиме людей біднішими і не оглядатиметься на бажання власників енергопідприємств.

Інакше наступного опалювального сезону все знову повториться.