В НБУ новий керівник: чи вирішиться питання доступної іпотеки?

Позиція нового керівника НБУ Кирила Шевченка мені як підприємцю імпонує. Український бізнес не перший місяць говорить про «кредитний голод» та неприпустимість ситуації, коли Нацбанк штучно зв’язує ліквідність комерційних банків, лишаючи реальний сектор економіки без грошей.

Політика попереднього керівництва призвела до того, що банківській сектор лише скорочував кредитування підприємств, рівень виробництва знижувався, а економіка деградувала. У напрямку іпотечного кредитування складалась дійсно абсурдна ситуація – забудовники займались невластивими функціями, самостійно знаходили фінансові ресурси та надавали розстрочки покупцям. У той час банківське кредитування придбання нового житла було фактично припинено! Від керівників НБУ ми чули лише, чому іпотеку запускати ніяк не можна, адже… занадто ризиковано. В одному з останніх інтерв’ю заступник голови Нацбанку заявила, що нібито «для відновлення іпотеки потрібна прозорість на ринку нерухомості та платоспроможний позичальник». Але обіцяла, що до кінця року, якщо банки будуть дуже старатись і закінчиться карантин, іпотека під 10% «стане реальністю». 

Після наполягань Президента банки дійсно стали дуже «старатись», і сьогодні кілька держбанків вже пропонують іпотеку «під 10%». Але насправді це відсоткова ставка, здебільшого, лише на першій рік! На наступні роки плюс 4%, тобто - 14%. А з урахуванням всіх додаткових платежів ефективна відсоткова ставка вийшла далеко за 15%. Це в черговий раз довело – без зміни політики Нацбанку ніякої доступної іпотеки не буде. Побажання Президента держбанки виконали, цифру «10%» намалювали, але це - не більше ніж окозамилювання та профанація. 

Сподіваюсь, новий керівник зможе виправити помилки попередників. «Укргазбанк» під керівництвом Кирила Шевченка доволі тісно співпрацював із забудовниками, знає і розуміє специфіку ринку нового житла. Тому бізнес сповнений стриманого оптимізму. 

Звісно, зусиль лише Нацбанку для запуску програми доступної іпотеки замало. Іпотека реально запрацює лише при зниженні ставок до 2-3% річних, а для цього потрібна відповідна державна програма компенсації різниці процентної ставки. Мінфін, Нацбанк та найбільші забудовники мають провести консультації та досягти згоди, напрацювати комплексні механізми гарантій, які дозволять знизити ризики для банків. 

Намагання щось запроваджувати без діалогу з бізнесом, не враховуючи порад та досвіду людей, які займаються житловим будівництвом вже кілька десятиліть, призведе до нульового результату. Все залишиться «як завжди». Держава буде робити вигляд, що впливає на ситуацію, а ринок нерухомості продовжуватиме жити власним життям…