Сучасна архітектура: чому в Україні не так, як у світі

Незвичні архітектурні рішення, зелені будинки або найвищі у світі хмарочоси – все це вносить різноманіття у вигляд міст та привертає туристів. Натомість Україна поки лише рухається в напрямку..

На сьогодні у світі реалізується чимало цікавих архітектурних проектів. Наприклад, найвищою будівлею та першою спорудою, що перетне позначку в 1 кілометр, має стати Jeddah Tower, яку зводять неподалік другого найбільшого міста у Саудівській Аравії.

Її проектна висота складає 1007 метрів, а кількість поверхів – 167. Для порівняння, найвища споруда на сьогодні – це відома у всьому світі Бурдж-Халіфа, що має 828 метрів та 163 поверхи.

За наміром авторів проекту Jeddah Tower, хмарочос стане центром нової надсучасної ділової агломерації з населенням 80 тисяч осіб.

Вартість зведення становить понад 1,2 мільярдів доларів, а тривалість будівництва складає 11 років. Проект розпочали у 2013 та планують завершити у 2024 році.

Натомість вся нова агломерація, тобто це фактично невеликий район міста, затягне на щонайменше 20 мільярдів доларів. Для порівняння, це дорівнює 1/6 частині ВВП України.

Ще одним незвичайним проектом є Agora Garden Tower в Тайбеї, Тайвань. Її головною фішкою буде не висота – майбутня споруда налічує всього 20 поверхів.

Натомість на кожному поверсі білої споруди будуть розташовані сади, а сама башта закручується по спіралі на 90 градусів знизу догори.

Звичайно, її енергоспоживання буде зведено до мінімуму, основу постачання складуть відновлювальні ресурси, а матеріали будуть на 100% піддаватись переробленню.

Фактично, будівля є новим словом в екологічному дизайні. До того ж майбутні власники апартаментів не будуть страждати від відсутності парків – навіть на десятому чи п’ятнадцятому поверсі вони зможуть в будь-який момент погуляти по справжньому саду.

Цікавим з точки зору архітектури є комплекс Dawang Mountain Resort в Китаї. І не лише тому, що на відміну від звичних всім гірських баз відпочинку, він будується не з деревини, а зі скла, металу та бетону.

Принадою курорту є головна будівля, розташована на двох прямовисних скелях. Вона буде звисати вниз, відкриваючи гостям панораму на 30-ти метровий водоспад.

У середині ж комплексу буде все – починаючи від аквапарку та магазинів, і закінчуючи штучною сніжною гіркою для катання на лижах.

У Малайзії вирішили не обмежуватись однією будівлею, натомість там зводять нове місто на 1400 гектарах площі чотирьох штучних островів.

Локація має стати домівкою для більш ніж 700 тисяч людей, використовувати дощову воду для споживання та вирощування продуктів, та відновлювальні джерела електрики.

Також більшість будівель матимуть парки замість звичних дахів. А щоб людям було легко гуляти, всі вони будуть між собою об’єднані разом.

Також прямо зараз у світі зводять неймовірні аеропорти, стадіони, підводні ресторани, готелі, споруди в покинутих кар’єрах та інші чудернацькі об’єкти, кожен з яких дивує та заслуговує уваги.

Загалом, сучасні архітектурні проекти можна поділити на декілька груп. Перша – це різноманітні будівні з приставкою "най-".

Їх зводять для того, щоб показати економічну силу та потужність того чи іншого міста або країни. Також вони виступають "магнітами" для туристів.

Друга велика група – це популярні зараз екологічні проекти. Будинки з садами та парками, зеленими дахами, зроблені з перероблених або таких, що піддаються переробленню, матеріалів.

Поки що вони є досить дорогими й дивними, але саме на таких проектах архітектори тестують сміливі концепти, і деякі з них через п’ять-десять років можуть дістатися до масового сегмента.

Також популярними стали проекти на штучних островах. Чимало економічно потужних регіонів та країн, таких, як Шанхай, Сінгапур, Японія та ряд інших, просто не мають достатньо землі, щоб забезпечити місце для населення, яке постійно зростає.

Також намивні острови роблять поруч із великим містами, де ціна землі настільки велика, що дешевше створити власну, ніж купувати наявну.

З розростанням агломерацій та збільшенням населення, такі проекти будуть ставати актуальними для все більшого числа місцевостей.

Також з кожним новим об’єктом архітектури з’являється краще розуміння особливостей штучних островів на річках, в затоках та інших локаціях.

І якщо біля відомих пальм в Дубаї почала застоюватись вода, це стали враховувати надалі для будь-яких інших проектів.

Що стосується України, невисоку популярність цікавих архітектурних проектів у нас можна пояснити саме відсутністю трьох вищезгаданих факторів.

У країні немає надлишкових коштів, щоб будувати кілометрові хмарочоси. Тоді як аналогічні за місткістю будівлі по 20-25 поверхів будуть коштувати щонайменше в п’ять-вісім разів дешевше.

При цьому в нас є достатньо вільної площі, щоб розмістити на ній всі ці об’єкти.

Також мало хто готовий інвестувати в екологічні проекти з невідомими або й зовсім відсутнім періодом майбутнього прибутку та поверненням витрат.

Покупці ж просто не згодяться переплатити дві ціни за квартиру або офіс, тільки тому, що він зроблений з перероблених матеріалів, та використовує енергію сонця.

Попит в житловому та комерційному сегментах диктує девелоперам необхідність простих та функціональних рішень без надлишків. Незалежно від сегмента, люди чи компанії не будуть переплачувати за неефективні площі.

Хоча, звісно, і тут є виключення. Серед прикладів цікавих проектів, найпершими спадають на думку торговий центр Оушен Плаза в Києві, а також декілька житлових проектів, так само в столиці.

Якщо шукати українську архітектуру в інтернеті, то всі статті будуть про фортеці, помістя колишніх дворян або магнатів. Найбільш "сучасними" проектами є модерністські будинки на кшталт "тарілки", готелю "Салют", або ж круглі "початки" житлових будинків-кукурудз на Оболоні.

До речі, вони розкривають ще одну причину невисокої популярності незвичайної архітектури в сучасній Україні. На жаль, багато прогресивних проектів дуже швидко застарівають.

Уже через декілька десятків років будівля з запасом фізичної міцності на сторіччя може бути зовсім не актуальною морально. Це також ризики для власників нерухомості, які можуть втратити у вартості активів, а тому вирішують йти більш стандартним та перевіреним шляхом.

Архітектура є одним з дзеркал суспільства, його розвитку та цінностей. Сьогодні в Україні покупці готові платити за практичність, простоту та функціональність.

Люди та бізнеси не женуться за приставками "най-" та не готові нехтувати комфортом або зручністю. Це означає, що принаймні п’ять-десять років наші будинки не будуть фігурувати в глобальних рейтингах цікавих архітектурних проектів, окрім, можливо, якихось приватних садиб.

Сьогодні Україна має повний диктат замовника та покупця над архітекторами. Хоча деякі нові проекти можуть зламати цей тренд – принаймні, на рендерах, виглядає саме так.