Тезиси щодо окремих питань явища «рейдерство»

Тезиси щодо окремих питань явища «рейдерство»

1. Визначення рейдерства
Під терміном рейдерство зазвичай розуміють вилучення майна на законних (нібито) підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законодавстві або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб, реєстрації речових прав на нерухоме майно).
Рейдерство здебільшого полягає у набутті сумнівними шляхами тимчасового права розпоряджатися активами та якнайшвидшим продажом цих активів пов'язаним із рейдером особам, із наступними перепродажем вилучених (вкрадених) активів між пов'язаними особами, маючи на меті завадити (унеможливити) їхньому поверненню законним власникам, а також оперативним отриманням максимального економічного ефекту від тимчасового користування вилученим активом.
Основними об'єктами рейдерів є акціонерні товариства з обмеженою відповідальністю, що є фінансово нестабільними та в яких існує конфлікт між його власниками, конкурентами тощо.

2. Причини рейдерства
Основними причинами рейдерства є:
- нестабільна ситуація у країні (у владі), високий рівень корупції;
- недосконале законодавче регулювання певних «реєстраційних» процедур;
- неефективна робота правоохоронних органів в контексті протидії рейдерству та безкарність рейдерів (низька вірогідність притягнення до відповідальності);
- корпоративні та інші конфлікти.

3. Основна мета рейдерства
Основною метою рейдерства є заволодіння активами та/або можливістю керувати/контролювати діяльність суб’єкта господарювання для отримання прибутку.

4. Специфіка рейдерства
1) Відбувається перехід майнових прав чи контролю над суб’єктом господарювання (активом) від однієї особи до іншої;
2) Перехід цих прав відбувається не тільки без згоди, але й без відома особи, яка має відповідні права чи здійснює контроль/управління суб’єктом господарювання (активом);
3) наявна чітка стратегія «конфлікту», в ході якого і відбувається перехід цих прав. При цьому «конфліктом» є спірна ситуація, яка має удавані правові підстави і реалізується з дотриманням (але частіше з імітацією) законодавчо встановлених процедур.

5. Види рейдерства (умовно)
Доволі умовно виділяють біле, сіре та чорне рейдерство.
Біле - рейдер діє виключно за законом, використовуючи залишені законодавцем прогалини, а також «неохайність» менеджменту та власників бізнесу, організовує купівлі цінних паперів особи або боргів підприємства, намагається тимчасово погіршити економічне і фінансове становище, відшукує вузькі місця у статутних документах і т.д.
Сіре – є характерним використання фальсифікованих документів, проведення незаконних зборів акціонерів, учасників (чи їх непроведення взагалі із складанням відповідних звітних документів). Наявний простір для «використання» державних службовців, нотаріусів, суддів тощо.
Чорне (близький до бандитизму) - використовуються методи “сірого рейдерства”, але значно більше уваги приділяється елементам явної корупції (підвищеного ступеню), характеризується застосуванням фізичної сили.

6. Умовні риси привабливості об’єкта рейдерської атаки
Найбільш вірогідними об’єктами рейдерської атаки зазвичай є суб’єкти господарювання, які мають:
- «цікаві та приманливі» активи;
- «неконтрольовану» кредиторську заборгованість;
- системні порушення вимог законодавства в операційній діяльності;
- «неефективну» корпоративну структуру та неефективний менеджмент.

7. Превентивні заходи (заходи мінімізації вірогідності рейдерського захоплення)
Запобіжниками рейдерського захоплення бізнесу (активу) є:
- належна кадрова політика, політика лояльності до персоналу, режим максимальної конфіденційності інформації;
- належна корпоративна політика (вибір оптимальної корпоративної структури, культура статутних документів, у тому числі обмеження повноважень виконавчого органу, чіткий порядок скликання, проведення та прийняття рішень на ЗЗУ, режим підписання документів (підписи на «значних документах» декількох осіб), належний режим зберігання документів, печаток тощо);
- належна робота щодо реєстрації правочинів (щодо договорів оренди землі), порядок їх зберігання, контроль строку дії та питань продовження/поновлення;
- постійний моніторинг необхідних реєстрів (ЄДРПОУ, реєстр судових рішень, Судова влада України тощо), контроль поштової кореспонденції за зареєстрованим місцезнаходженням, у тому числі оперативна реакція на зміни у відповідних реєстрах, на кореспонденцію;
- постійний моніторинг контрагентів;
- укладення «контрольованих» договорів застави/іпотеки кор.прав, рухомого/нерухомого майна, інші «контрольовані» обтяження (судові арешти);
- акумулювання значної кредиторської заборгованості на підконтрольній особі (з метою нівелювання негативних наслідків ворожого банкрутства);
- поділ ключових активів бізнес діяльності між декількома компаніями;
- залучення до корпоративної структури іноземного елементу;
- належна комунікація із місцевими органами влади, у тому числі із правоохоронними органами, органами прокуратури та суду;
- укладення попередніх (завчасних) договорів із фахівцями в галузі права, зокрема адвокатами чи адвокатським об’єднанням (або утримання професійної у відповідному питанні внутрішньої юридичної служби), із покладенням на них чітких обовязків щодо періодичного вжиття заходів з превенції рейдерства;
- укладення попередніх (завчасних) договорів із охоронними фірмами;
- інші запобіжники.

8. Основні способи/методи рейдерських захоплень
Основними способами здійснення рейдерських атак є:
- підробка (фабрикування) документів;
- відчуження (вилучення) корпоративних прав учасника;
- ініціювання процедури банкрутства;
- ініціювання кримінальних справ;
- маніпуляції із ЄДРПОУ та ДРРПНМ (у тому числі незаконне та безпідставне відчуження (перереєстрація) нерухомості внаслідок незаконного втручання до реєстрів);
- захоплення прав ІВ, дозвільних документів тощо;
- дії з підкупу недобросовісного менеджменту компанії;
- інші способи, їх комбінації.

9. Дієві заходи у разі рейдерського захоплення
В разі виявлення рейдерської атаки чи рейдерського захоплення доцільними є:
- оперативні звернення до правоохоронних органів (ініціювання кримінальних проваджень, арешт майна, отримання майна на відповідальне зберігання). Контроль правоохоронних органів у рамках відповідних досудових розслідувань у кримінальних провадженнях. Питання підслідності кримінальних проваджень;
- контроль та комунікація із ЗМІ, активне та грамотне висвітлення нападу у ЗМІ, необхідність заручитися підтримкою місцевого населення, місцевого ЗМІ тощо;
- заходи щодо фізичного захисту активів;
- активність та оперативність оскарження дій рейдерів (суд, колегіальні органи Мінюсту);
- звернення до Ради бізнес-омбудсмена.

10. Кримінально-процесуальна площина питань захисту від рейдерства, а також нівелювання наслідків рейдерської атаки чи захоплення
Рейдерство із застосуванням послуг «віртуального» реєстратора (хакера) – ст. 361 КК України (несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем державних реєстрів).
Рейдерство із застосуванням послуг недобросовісного реєстратора – ст. 365-2 КК України (зловживання повноваженнями особами, що надають публічні послуги).
Рейдерство майна підприємства із підробкою документів – ст. 206-2 КК України (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації);
Рейдерство із підробкою документів – ст. 358 КК України (підробка і використання завідомо підробленого документу);
Рейдерство із блокуванням роботи підприємства – ст. 206 КК України (протидія законній господарській діяльності), 356 ККУ (самоправство);
Рейдерство із підкупом менеджменту – ст. 364-1 КК України (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права), а також ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна).

11. Інструменти (опції) «рейдерства»
Реалізовуючи рейдерську атаку чи захоплення доволі часто використовуються:
- підставні особи (мешканці Донецької, Луганської області, чи мешканці АР Крим);
- силові групи;
- т.зв. «експерти» з підробки документів та печаток;
- недобросовісні державні реєстратори (чи відповідні ключі доступу до державних реєстрів);
- недобросовісні представники державних інституцій (судової та правоохоронної системи, органів Мінюсту, АРМА).

12. Державні інституції, спрямовані на безпосередній захист бізнесу від рейдерства
Основними (профільними) державними інституціями щодо протидії рейдерству є: офіс протидії рейдерству та Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України.
До компетенції належить розгляд скарг:
- на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
- на проведені державним реєстратором реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).
До компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір, та розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.